Загальна кількість переглядів сторінки

середу, 29 квітня 2015 р.

Що нам робити з Порошенко.

          Так, ну почнемо з привіту.
          Тут, некто громадянин Порошенко та Моськовський патріархат ФСБ передає нам всім привіт.
          Ось він, тримайте -



          Ну, про цього привітного громадянина трішки згодом. Зараз зачепимо більш глобальну тему.
          Посада. Президента.
          
Ніхто не знає, навіщо вона нам?
          Як там.... давайте запитаємо любого.
          Любой, а чим вам запам'яталися наші Президенти?

          Любой:
          Ну, Кравчук умикнув та продав Чорноморське морське пароплавство. Але, не розібравшись, подумавши, що народ його полюбив, пішов на досторокові вибори. І пролетів. Якби не ці вибори, то мабуть досі би сидів на Банковій. Як Назарбаев. А на місці України була би пустеля.
          Кучма зі старту взявся розкрадати все що міг. Зробив міліардером себе, свою доньку та зятя. А щоб на нього не тикали пальцем, як єдиного в Україні крадія, створив олігархічно-кланову систему керування державою. Набрав собі подельників та дозволив їм також дещо стирити.
          Ющенко хотів виглядати на їхньому фоні безсрібником. Дуже хотів. Але і денех також дуже хотів. Сунувся було в Кабмін, грошенята всі ж там, але там і Юлія Тимошенко була. Яка послала його нах. А гроші почала використовувати так, як і належить, в інтересах народу. Тоді він її звільнив та призначив своїх любих друзів, Єханурова, а потім Януковича. В цей період Ющенко гарно попрацював. Оскільки світитися він не хотів, то прихватизовувати щось йому було не з руки. Тому брав звичайними хабарями та відкатами. Коли повернулася Тимошенко, то цей струмочок припинився. Залишилася тільки "Лікарня майбутнього", яку він прикривав Голодомором.
          Янукович врахував досвід Ющенка і одразу кинув Юлію Тимошенко за ґрати. І оскільки він був тупий та хворий на клептоманію, то одразу, після посадки свого головного ворога, пішов вразнос. Тягнув до себе, в Межигір'я, все, що потрапляло під руки. Що відбувалося за цими клептоманськими шорами, він не бачив. Ну і Майдан не бачив, звісно. Але коли побачив, то перелякався всмерть, та швиденько дриснув в Мордор, до Головного Орка Путіна.
          А ось Порошенко, це вже концентрований мікст всіх чотирьох Президентів. Він врахував всі прорахунки папередників, додав своїх технологій по відбору денех у населення, і почав....А тут йому  ще і війна, як подарунок з небес, звалилася. Кради, не хочу. А він, без сумніву, хоче. Що ми і бачимо ...

          Картина, що розповів нам любой, виглядає приблизно ось так -


          Перші троє, це номенклатура. Наступні двоє, це кримінал. Хто буде на верхівці цієї піраміди, навіть уявити важко. Але, враховуючи схильність нашого народу до садомазохізму, то можна з вірогідністю до 99%, можна сказати що це буде якійсь монстр.
          Можна ще додати до думок любого, що всі ці керманичі абсолютно нічого не зробили для держави. Навіть навпаки, знищували її. Це власне і не дивно, враховуючи їхню головну фахову спрямованість.
          Наслідки їхньої титанічної праці ми зараз спостерігаємо.
          Можна, звісно, від всього цього абстрагуватися, плюнути та займатися тільки собою та своєю родиною. Хай там цей придурошний народ обирає на свою голову хоч Сатану. Але, вже доведено на практиці, ніяка сублімація не може скасувати просту істину - "Якщо ти не цікавишся політикою, то політика зацікавиться тобою".

          То нам потрібна посада Президента?

          
Чую, чую, не потрібна.

          І що ж робити в такому випадку?
          Все банально просто.
          Змінити Конституцію. Зробити Президента номінальною фігурою, яка обирається в парламенті з ніякими повноваженнями. Щоб навіть і спокуси не було лізти в фінансові потоки та узурповувати владу. І не буде потреби викидати подібну наволоч з влади через Майдани.
          Натомість покласти обов'язки глави держави та решту повноважень, що зараз у Президента, на Прем'єр-міністра України. Якого, до речі, буде набагато легше усунути з посади, ніж за діючою Конституцією, Президента.

          А тепер, як же це зробити? Враховуючи війну. І процедуру, яка передбачає дві сесії Ради для зміни Конституції.
          Ну, тут два варіанти.
          Перший полягає в прийнятті абсолютно нової Конституції. Для цього треба укласти Конституційний договір, як в 1995 році, якій буду діяти на період до прийняття нової Конституції.
          Другий полягає в зміні діючої Конституції. На протязі тих самих двох сесій.
          Але, і в першому і в другому випадку треба забрати максимум повноважень у Президента та передати їх Прем'єр-міністру. В першому варіанті це зробити простіше, можна прописати в Конституційному договорі. А в другому варіанті, максимум що можна зробити, так це внести поправки в закони про Президента та про Кабінет міністрів України. І це треба робити негайно та обов'язково. Інакше Пеця з Сенею доб'ють Україну.

          І головне. А кого ж призначити Прем'єр-міністром?
          А ну, скажіть, товариство!
          Кого, кого?
          Юлію Тимошенко?
          
Слухайте, товарісч, я вас знаю, ви ж порохобот! Кажете, більше нема кого?

         Хоча, цей товарісч порохобот правий. У цієї жінки є все, що потрібно для керування нашою державою.
          Тут напрошується один цікавий факт. Пам'ятаєте так звану "ширку"? Ригі, тролі, боти тоді розкручували цю подію, як який-то злочин з боку Юлії Тимошенко. На жаль, наш народець клюнув на цю наживку. Але ж подивіться, вже тоді Тимошенко передбачала, що відбудеться, якщо допустити Януковича до влади. А якби тоді прийняли нову Конституцію, де Президент мав би повноваження англійської королеви? Щоб було? Скоріше, чого би не було. А не було би Майдану, не було би Небесної сотні, не було би війни та десятків тисяч смертей. Це що, злочин з боку Юлії Тимошенко? Було би ЄС, було би НАТО. І це також злочин з боку Тимошенко?
          Ну, а якщо врахувати, як Юлія Тимошенко поставила зараз на вуха всю потріхівсько-кулявлобівську зграю, то ніяких сумнівів в ії профпридатності не виникає.
          Отже, Юлія Тимошенко -

 

          Хоча, товариство, є звісно найлегший варіант, - нічого не робити.
          Можна цього привітного громадянина, що маше м'якою лапкою на початку цієї нотатки, залишити в спокої. Спокійно чекати, коли він зніме з нас останню сорочку. Коли він вб'є мільйони українців. Коли він обжене за статками Гейтса та Цекерберга разом взятих. Коли він підпише капітуляцію України та передасть всіх нас з рук в руки своєму корешу, Головному Орку Мордора, Путіну. Можна сидіти та чекати. Але треба усвідомлювати, що потім скаржитися не треба. І змінити щось вже не буде ніякої можливості.

          На останок, ось результат новітнього інструменту щодо політиків - "Фотошопополіграфу". Особливо придивіться до правого фото. Що там ховається під кучеряшками Порошенка. Придивіться, придивіться....


           Удачі нам всім!


      Приєднуйтеся до
            спільноти

Немає коментарів:

Дописати коментар