Загальна кількість переглядів сторінки

пʼятницю, 22 лютого 2013 р.

Запитання.

          Я не дивився цю скотину по ТВ. Але в новинах проскакували його перли, стосовно того, що це не його компетенція - суди, що він там нічого не вирішує, та інша маячня. Звісно, ніяких запитань нема сенсу йому задавати. Окрім одного. Прочитайте його і скажіть, чи погоджуєтеся з ним.


Кватирка в Європу.


суботу, 16 лютого 2013 р.

А ларчик то...

Головна персональна кнопка України.

     
          ...просто відчинявся

          Але, спочатку невеличкий вступ, пролог, так би мовити.
    
          Персональне голосування. Потрібно воно, чи ні? Звісно, потрібно. Навіть, архіпотрібно. Власне, це і є сутність парламентаризму. В даному випадку не треба зосереджуватися на персоні парламентаря. Це голосує не він, а та частина громади. яку цей депутат представляє. А коли за цю частину громади голосує інша, не менш поважна, але все ж таки інша частина громади, то це не парламентаризм. Це нонсенс, це абсурд, це, в решті-решт, порушення Конституції. Навіть цієї, незаконної.
          Що роблять, щоб запобігти такому явищу в правових державах? Перш за все встановлюють відповідальність за голосування чужими картками на рівні закону. Від позбавлення  мандату такого депутата, до його кримінальної відповідальності. В різних країнах по різному. І саме головне, неухильно виконують цей закон, не маніпулюючи ним. Виконують тому, що це правові держави. І друге, що забезпечує персональне голосування, це процедура. Яка встановлюється раз та назавжди. Звісно, відповідальність та процедура пов'язані між собою, але ключовою все ж таки є відповідальність. Яка, в разі порушення процедури, є невідворотною.
          А що ми бачимо в нашій країні? А у нас зараз все поставлено з ніг на голову. В самому розпалі кампанія по вводу персональної кнопки. Тобто, почали тільки з процедури. І тут не суть важливо, що це буде за процедура, - голосування руками, чи вставанням, чи виходом у відповідні двері, чи сенсорна кнопка, - важливо, що відбувається намагання затвердити процедуру, без встановлення будь-якої відповідальності за ії порушення. Але і це не все, далеко не все. Ми що, не знаємо з ким маємо справу? З двома кримінальними угрупуваннями, партією регіонів та комуністичною партією. Навіть, якщо буде досягнута згода на встановлення кнопки, де гарантія, що вони не будуть порушувати цю процедуру? Стосовно засобу порушення, тут не треба хвилюватися, вони знайдуть. Тим більше, що ніякої відповідальності нема. Але, навіть якщо би вона і була, невже хтось думає, що вона буде застосована? До  опозиції буде застосована, тут сумніву нема. А ось, щодо вищезгаданих кримінальних угрупувань, ні. Чому, мабуть пояснень не потребує.
          Але, і це не головне. Головне те, що у нас неправова держава. І це було би ще півбіди, але на додачу до неправової держави, в нас ще додається повна узурпація влади криміналітетом. Тобто, ті хто краде, грабує, вбиває, вони же і знаходяться начолі держави, на керівних посадах. В міліції, прокуратурі  в судах та в інших державних установах. І вже не перед законом, а тільки перед самими собою вони несуть відповідальність. А хто-небудь бачив у злодіїв такі запобіжники, як совість, мораль, честь, відповідальність за країну? Для них, це моветон. Відповідно, вони не несуть ніякої відповідальності.
          В цій своїй мародерській діяльності вони зайшли вже дуже далеко. Жадібність та безкарність затулили їм очі та нівелювала відчуття самозбереження. Мало того, що провідні країни світу вже не бажають розмовляти та мати справ з цим режимом, а і всередині країни поступово народжується колапс всієї економіки, і як наслідок, суспільний вибух. І це вони вже зрозуміли. Не від великого розуму, а тому що красти вже нема чого, вони починають озиратися по боках та поступово приходити до тями. Хтось вже продає свої активи, та перебирається за кордон. Хтось, очманіло крутить головою, намагаючись второпати, що відбувається і що робити. Але в цьому угарі - "кради, не хочу", вони зайшли так далеко, що назад повернутися вже ніяк. Або продовжувати красти, або зразу здаватися та сідати в тюрму. Хто на перший, а хто і на третій термін. Сідати, звісно, ніхто не хоче, тому, тепер вже вимушено, вони обирають варіант - красти. Все що бачать, що ще залишилося, все що можуть потягти. 
          Ну і звісно, що при такий ситуації, вся ця конфігурація кримінального розграбування країни пішла вразнос. На самознищення. І зупинити цей процес вже неможливо. Як випадки резонансу з мостами. Якщо цей ефект почав діяти. то все, міст буде зруйновано.
          І де, у бандитів, при такому розкладі, знаходиться питання персонального голосування та цієї багатостраждальної кнопки? На якому місці? Та ні на якому місці. Воно для них не існує. Так само, як не існують всі закони та Конституція. І нові закони їм потрібні остільки-оскільки, для зовнішнього антуражу. Для того, щоб красти та грабувати, закони не потрібні. Тому, зараз їх особливо і не хвилює блокування Ради. На поступки вони не підуть, це не по понятіям, відповідно можуть бути задіяні тільки два варіанта, обидва на користь бандитів.

  1. Тимчасове силове розблокування Ради задля прийняття потрібних законів. Після цього, знов блокування, оскільки і опозиції нема куди відступати, якщо вона здасться, то та хитка довіра до неї з боку виборців, остаточно накриється мідним тазом.
  2. Янукович, зі своїми бандюками нічого не буде робити. Розблоковувати Раду або домовлятися з опозицією не буде. А навіщо йому парламент? Процес йде, мільярдні крадіжки відбуваються. Ніякі закони цьому не заважають. Якщо треба буде продати трубу, чи всю Україну гамузом, то для Золотої Орди його підписи вистачить. Юридичні перипетії ії не хвилюють. Далеко за прикладами ходити не треба. Переяславська угода. Яка була суто військовою, не кажучи вже що, здається через два роки вона була денонсована в Гадячі. Але це не завадило Золотій Орді окупувати Україну. Розпускати парламент Янукович не буде, це його право, а не обов'язок. Та навіть, якщо і обов'язок був би, прикладів його ігнорування чимало. Так що, все в порядку, хай блокують.
         Ну, і враховуючи, що за умови введення персонального голосування навіть в такому кастрованому вигляді, у ригів та комуняк не вистачатиме голосів для результативного  голосування, то можна з впевненістю стверджувати, що вони не підуть на поступки опозиції, і мета цієї кампанії апріорі не буде досягнута. 
         До честі опозиції, Батьківщина та Свобода зрозуміли цю пастку, та щоб не зазнати іміджевих втрат,  віддали ініціативу болоту, яке представляє в Раді  УДАР. А вони, майже з піснями, з поїданням вареників, влаштували безкінечний перфоманс самім собі. Мабуть розмірковуючи, що це шанс для паблісіті їхнього поводиря - Залізного Кулака або Чавунної Голови, чи хто він там такий...А який негатив вони набудуть на виході, до них поки що не доходить.
          На цьому пролог завершено. Далі головне.
       
          Мабуть всі звернули увагу на раптову, гучну, на межі істерії, піар-компанію Кличка? Персонального голосування давно вимагала справжня опозиція, Батьківщина та Свобода. Доходило і до бійок. А УДАР, начолі з Кличком, активності з цього приводу не проявляв. Та власне, як і з будь-якого приводу. Тільки на рівні млявих декларацій. І то, намагаючись максимально дистанціюватися від опозиції. 
          А тут, як з ланцюга зірвалися.
          Власне, ця фаза розвитку подій, зрозуміла. Олігархі хочуть протиснути Кличка в Президенти. Найбільш активний в цьому - Фірташ. Він і ІНТЕР для Кличка купив, і в США проводив зондаж стосовно свого протеже. Хоча, за деякою інформацію, Штати його не підтримали. Воно і зрозуміло. Янкі не хочуть мати справу з якимось недолугим, з відбитими мізками, партнером. Януковича їм вистачило. А ось самого Януковича, Кличко влаштовує. З багатьох причин. Але, зараз не про це.
          Саме цікаве в тому, що деяка кількість громадян клюнула на весь цей фарс, влаштований Кличком. Здавалося би, що вони вже все бачили, і "бандитам -тюрми", і "покращення вже сьогодні", тому на полові їх провести вже не вдасться. Ан ні. З'явився такий прошарок, який, мліючи від появи на екранах квадратної фізіономії з перебитим носом, навіть не слухаючи, що він несе( бо зрозуміти цю галіматью неможливо), починає плести різну маячню на його підтримку та нахвалювати УДАР, обзиваючи його "європейською партією".
          Намагання з'ясувати у цих людей, як же і де, вони підчепили цей вірус, ні до чого не приводили. Зрозуміло, що навести якісь приклади активної, державницької діяльності, фактів захисту прав громадян, чи будь-що позитивне з політичного життя Кличка, вони не могли, тому що нічого не було. І сам Кличко, і його, нашвидкуруч куплена партейка, до цього часу нічого путнього не зробили. Більше того, деякі дії Кличка, його антиукраїнські вислови, тільки додавали йому негативу. За бутафорську участь по захисту прав киян, він заслужив від них ось таку речевку - "прийшов. засвітився та пішов". А мутна діяльність УДАРу та самого Кличка в Київраді, співпраця з Черновецьким( не дивлячись на гучні звинувачення Кличка та бігання по судах, які він успішно програвав ), якісь оборудки з землею, чомусь все це успішно забулося.
          Ну, а з'ясовування ідеологічного спрямування УДАРу та його гуру, зводилося до того, що він там був та бачив, тому він знає, як треба. "Там", мається на увазі в розвинутих країнах. Логіка довершеного совка. Хто був за кордоном, той став гарним, перевиховався та став мудрим, як Махатма Ганді, і тепер буде нести слово правди та поведе нас в щасливе майбутнє. Ну, як Янукович, Азаров, Колесніков, Ганька Хервам та інші. Всі вони також побували в європах та америках і тепер ведуть...  
          Здавалося, що цей ларчик, з причинами такої раптової та несподіваної любові до Кличка, відчинити неможливо. І все ж таки, якщо навіть мінімально проаналізувати коментарі учасників цієї, що народжується, чергової лоховської течії - кличкісти, то можна відокремити дві позиції, якими в більшості випадків вони обґрунтовують таке своє збочення.Ось вони -
  • час покаже
  • він як дасть кулаком в морду
          Да... Якось і соромно це констатувати. Всі ж начебто і освічені, як мінімум, читати вміють, то звідки ж ця beata stultica? Але, спробуємо залишити емоції, та трішки порозмірковувати зі змісту ларчика, який так просто відчинився. 
          Ну ось, "час покаже". Цей аргумент не так часто вживається, як другий, але більше, ніж інші. Незрозуміло, що ще цей час може показати? Ці люди що, вперше бачать Кличка? Особливо кияни. А хто не знає всі "подвиги" цього "самородка", то є інтернет. Забиваєте в пошук "Кличко біографія політика" і майже все там знайдете. І не треба чекати якогось часу, що може ще щось показати. Він вже все показав.
          Ці люди нагадують діда одного відомого короля, який був пестуном та при будь-якій халепі, нічого не робив та тільки сподівався на краще. Навіть, коли в нього на очах душили його дружину, він стояв поряд та вмовляв ії, - потерпи, може обійдеться. Так   і ці чекаючі. На їхніх очах країна летить в тартарати, економіка тріщить по швах, над ними знущається влада, а вони, - час покаже. Ну, хай чекають.
           А ось другий аргумент засмучує. Це класичний стадний інстинкт епохи первісної історії людства. Той, хто сильніший фізично, та може засвітити між очей, того ці люди автоматично визнають вище за соціальним статусом, ніж вони та готові йому беззаперечно підпорядковуватися. Виходить, що цей колаж часів виборчої кампанії досі актуальний.

          Важко дати оцінку цьому факту. Цей інстинкт напряму залежить від інтелекту. Чим вище інтелект людини, тим менше роль стадного інстинкту в поведінці людини. То що, виходить біда з інтелектом?
          Навіть, якщо припустити, що Кличко влупить між рогів Ефремову, невже це вирішить всі наші проблеми? Якщо бандюки поставлять собі задачу розблокувати парламент, то вони задіють всі наявні у них можливості та засоби. Аж до вводу в Раду спецпідрозділів. І ніякій Кличко зі своїм ім'ям, не стане їм в цьому на заваді. Тим більше, що можна з впевненістю стверджувати про те, що Кличко нікого бити не буде. Виправдань він знайде багато. Або захворів, або пошлеться на свій могутній удар, який може вбити, або ще що-небудь.Приклади тому є. В Київраді, де він також намагався використати свій авторитет світового мордоворота, але нічого не вийшло, землю успішно розкрадали не дивлячись на його грізні заяви. Навіть шмаркач Лесік, якого Кличко хотів залякати своєю могутньою хвигурою, легко та невимушено розмазав його по підлозі. А під Українським домом, де відбувалася бійка українців з Беркутом, взагалі дійшло до комедії. Кличко, замість того, щоб бути там, де був Тягнибок - з народом, та дійсно, своєю силою захистити людей від побиття, влаштував спектакль зі своїми сподвижниками, на камеру імітуючи потужний супротив навалі бійців Беркуту.
          Свою силу він може використати тільки в одному випадку - коли це буде в його особистих інтересах. Так, як на боксерському ринзі. І в політиці він відчуває та поводить себе так, як на ринзі. Вирішує суто свої проблеми. Тому ми і не можемо добитися від нього хоч би мінімально виразної позиції з ідеологічних, соціальних, економічних та інших питань, його, так званої, партії, та безпосередньо самого Кличка. Максимум, що він може з себе вичавити, так це комуняцкі штампи  в середній освіті з часів СиРиСиРи. На кшталт того, що українці, які боролися та гинули за незалежність своєї країни, це фашисти. 
          Індивідуальна фізична сила людини нічого не змінить в країні. Тим більше сила бариги Кличка, який завжди буде використовувати ії задля власної вигоди. В усіх країнах якщо і відбувалися якісь зміни, то вони відбувалися за допомогою двох сил, це народ та слово. Саме це є джерелом соціальних, національних та глобальних зрушень в житті держав. Бандити, які зараз захопили владу в Україні відчувають це своїм звіриним чуттям. Тому вони намагаються придушити будь-які паростки спротиву, забороняють протестні акції або розганяють їх за допомогою спецпідрозділів. Тому вони кинули за грати двох яскравих трибунів, Юлію Тимошенко та Юрія Луценка. А всі решта, їм не страшні. Тим більше, який-то неосвічений, недолугий боксер.

          Ну, якщо був пролог, то хай буде і епілог. 

          Бог з ним, з тим Кличком. Все ж таки є надія, що люди з ним розберуться, як розібралися в свій час з таким самим, як і він, "унікальним, мудрим, світового рівня політиком" Натахою Копанкою. Це два чобота, пара.
          А ось з болотом, яке в Раді представляє з себе УДАР, треба працювати. І хоч вони насправді не опозиція, але те, що УДАР тулиться до опозиції, висловлює опозиційні гасла, то це треба використовувати. Задкувати їм вже буде важко. Це буде політична смерть. Треба давити на них фактом їхньої декларативної опозиції, тим самим змушуючи голосувати за потрібні країні закони та вимагати участі в усіх протестних акціях.

          Можливо хтось впізнав себе в тексті та почне зараз лаятися та плювати в монітор. Нічого страшного. Якійсь відомий класик сказав таке - "Розумний не буде ображатися на правду, а на дурня не варто звертати уваги".





вівторок, 12 лютого 2013 р.

Кличко з табакерки.

          Взагалі-то, Батьківщина та Свобода, говорили за персональне голосування ще на виборах.І на першій сесії вимагали цього.Тоді, Кличко з ударенними сиділи тихо, як миши. А зараз, помітили, скільки від них галасу та метушні? І комуняцкі світерки, і Кличко не припиняє лаяти "можновладців" з Банкової, і нічні бденія, і безкінечні інтерв'ю. Класична піар-кампанія. Намагання перехопити ініціативу.


неділю, 10 лютого 2013 р.

Міесзааа та шапка Мономаха.


          За владу багато пишуть. Вірніше, не за владу, це некоректне визначення,  владою є ми, а за тих людей, яким ми в свій час надали право здійснювати  всі функції керування державою. Багато хто знав та попереджав, що цим людям не можна довіряти, але все було марно. Ну, ми і бачимо до чого привели, наші, політичні інфантильність та нерозбірливість. Ну, а зараз всі викриваємо їхні злодіяння та кличемо на барикади. Але, ніхто не йде. Все йде до того, що треба буде обрати щось одне. Або припинити ці заклики та викриття, або все ж таки йти на ці самі барикади.
          Я поки припиняти не буду, але і за синюшно-червону кодлу тут нічого не буду писати. З ними все зрозуміло. Нового нічого не напишу. А ось за їх наступників, якими буде, я сподіваюсь, нинішня опозиція, зараз згадаю. В решті-решт, щоб не сталося так, щоб в майбутньому, коли ми допустимо їх до керування державою, нам не довелося дивуватися, що країна і далі розкрадається та знищується, як зараз. І щоб цього не відбулося завтра, опозицію треба виховувати сьогодні. Тому, я за них, рідних...
          Спочатку за шапку.
          Ось ця трійця богатирів, Яценюк, Кличко та Тягнибок, вони розумні хлопці, чи ні? Як Ви думаєте? Ну, Кличко, це окрема тема, а Яценюк з Тягнибоком? Я думаю, що розумні.
          Тоді для чого вся ця президентська колотнеча? Всі вони кинулися міряти на себе шапку Мономаха. Знов таки, за Кличка окремо скажу, а за Президента Тягнибока, особисто я, з задоволенням проголосував би. З меншим задоволенням, але все ж таки і за Яценюка проголосував би. Вся справа в тому, що вони ніколи не виграють при цьому режимі. Вони ніколи не виграють у золотоунитазного сідельця. 
          Мало того, вони не виграють і після того, як межигірське мурло, з різних причин, відійде від керма держави. Тільки з однієї причини. У нас країна люмпенів, країна совків. А часу, щоб вони набралися уму-розуму, просто не буде. Вони не розуміються в ідеологічних течіях, вони не розуміють  що таке держава, вони не розуміють. що це вони є господарями країни, що це їхній дім. Вони живуть за головним принципом Золотої Орди - "Я начальник, ти дурень". І тому, Золота Орда, на чолі з ханом Путіном,  ментально їм набагато ближче, ніж європейські цінності. 
          А всі ці згадування, що ми велика нація, що були і гірші часи, але зламати нас ніхто не зміг, це все демагогія та словоблуддя. Все, що було в минулому, це не наша заслуга. Тоді на ділі, а не словах, народ зі зброєю в руках, боронив свою державу. Це Данила Галицькій, який бив і тевтонських лицарів, і татарській навалі чинив гідний супротив, і завдяки якому збереглася Київська Русь. Це Богдан Хмельницький, який поставив на вуха і Польщу і Моськовське Царство. Це Запорізька Січ, Іван Мазепа, Симон Петлюра, Степан Бандера. Це січові стрільці  холодноярці, махновці. У всіх них були гени вільних людей, було розуміння, що свою країну треба захищати не тільки гнівними гаслами, а також зі зброєю в руках.
          Наше ж покоління, ще нічого не зробило не тільки задля захисту країни, а навіть для захисту самих себе. Нам ще нема чим пишатися. Соромитися є за що, а пишатися. ні. Ми є поколінням рабів та манкуртів. Тільки мінімальна кількість людей зберегла свою національну ідентичність. І опозиції, в своїх діях треба виходити саме з цього. З манкуртами все зрозуміло. Для нації це загублені люди. Треба просто чекати, коли вони вимруть. А ось у рабів, ті гени, які були у козаків, петлюрівців, махновців. холодноярців, ще збереглися. Хоч і перебувають зараз в стані анабіозу. Щоб відійти від цього стану, потрібен час, миттєво це не відбудеться. Тому, всі заклики до демократичних європейських цінностей, до свободи, до контролю над чиновниками, до власної гідності, поки що не сприймаються. Єдине, чим та на що вони зможуть відреагувати, це емоціями на сильну особистість. Саме на емоціях всі раби приймають рішення.Не може раб, раптом перетворитися на вільну людину, людину з принципами, з власним світоглядом. Тільки харизматична людина, людина яскрава та сильна духом, людина,  яка ставить свої переконання вище за власне життя, яка пройшла крізь тортури і вистояла, може стати їхнім провідником.
          І при всій повазі до Яценюка та Тягнибока, вони не є такими людьми. Цим якостям відповідає тільки одна людина, це Юлія Тимошенко. Цією людиною міг би бути Юрій Луценко( до речі, я не відкидаю і варіанта його президентства за відповідних умов), але те, щоТимошенко жінка, і вона піддається більшим тортурам, ніж Луценко, однозначно робить ії лідером опозиції. До честі Луценка, він беззаперечно визнає ії авторитет. І народ визнає. Чого не скажеш за нинішню опозицію. Яка, до речі, проводила свою виборчу кампанію на гаслах щодо звільнення Тимошенко, Луценко та інших політв'язнів. І Свобода також. І хоч свободівці згадували прізвище Тимошенко під тиском журналістів, але звільнення політв'язнів було у них завжди на видноті. А для виборців, перш за все це знакові постаті, Тимошенко та Луценко.
          Тому, якась метушня та возня навколо кандидата в Президенти, викликає настороженість в суспільстві, та створює напругу в самій опозиції. Тому я і запитую, Яценюк та Тягнибок, розумні хлопці? Яка в них мета? Хоча, до Яценюка я дещо зменшу претензії. Він жодного разу, в будь-якому разі, публічно, не висловлював своїх зазіхань на посаду Президента України. Навпаки, постійно підкреслює, що єдиним кандидатом в Президенти від Батьківщини, є Юлія Тимошенко. Єдине що, так це відчуття якоїсь недомовленості та примусового стримання ним своїх наполеонівських планів. Хоча, можливо мені це здається. А ось Тягнибок дивує. Не знаю, що йому нашіптують радники, але думаю, що він і сам здатен зрозуміти, що зараз він не виграє вибори. Навіть при умові, що вийде у другий тур. 
          Не треба мати багато розуму, щоб зрозуміти, що схід та південь за нього не проголосують. Особливо Донецька, Луганська, частково Харківська області та Крим. Зараз там живуть класичні манкурти. По суті, це улуси Золотої Орди. Вони будуть голосувати, так як їм скаже хан Путін. Навіть, якщо хтось і проголосує за Тягнибока, то шляхом фальсифікацій ці результати будуть нівельовані та знищені. Але, більше того, за нього не проголосує і чимала частина Центру України. І не тому що, він їм не подобається. А тому що, і у рабів є, яке ніяке, але ж відчуття справедливості. Наочно видно, що найбільший рейтинг серед опозиційних лідерів має Юлія Тимошенко. І хоч у цих рабів ще не вистачає мужності та духу активно відстоювати ту справедливість, яку вони відчувають, то мовчки, пасивно, вони це зроблять на виборах. Просто не прийдуть голосувати. І будуть праві. Не можна в окупованій країні, в країні без конституції, без законів, в неправовій країні, гратися в демократію. Зараз опозиція повинна бути єдина. Вся. І демократи, і ліберали, і націоналісти, і навіть українські ліві партії, якби такі були в Україні. І кандидат від опозиції також повинен бути один. Той, що має найбільшу підтримку в народі. Вочевидь, це Юлія Тимошенко. Тут вже неважливо, що вона знаходиться у в'язниці. Якщо відбудеться таке об'єднання, то спільними зусиллями треба ії звідти визволяти. А не займатися клоунадою з якоюсь кнопкою для персонального голосування. Кнопка, це наслідки, а не причина.
          Щось подібне буде і з Яценюком. Мало того, що така сама ситуація з голосуванням буде на Сході та Півдні України, але за нього не проголосують націоналісти. Скажете не так? То доведіть це. Моє переконання ґрунтується на тому, що Яценюк, на відміну від Тимошенко та Луценка, не завжди був в опозиції. Не буду зараз ворушити минуле, але його прізвище ще довго будуть пов'язувати з такими прізвищами, як Пустовойтенко, Тігіпко, Фірташ, Левочкін.
          Все ж таки маю надію, що у Яценюка та Тягнибока вистачить розуму збагнути, що в такому становище. в якому зараз перебуває країна, власні амбіції повинні бути заховані в далеку шухляду. А на першому плані повинні бути інтереси нації, держави, та ії безпеки. А найбільш активним громадянам не займатися самозаспокоєнням, що ми велика нація і що в нас було багато Героїв в минулому, а зрозуміти, що саме ми творимо історію. Щоб наше покоління не вляпалося в неї, а з честю туди увійшло. І в майбутньому не згадувалося злим та гучним словом, а було, якщо не в одному ряду з гідними провідниками та кращими представниками нашої країни в минулому, хоч би десь поряд.
          Ну, а тепер загадкове міесзааа.
          Це зразок недорікуватості псевдоопозиціонера Кличка. Мене дивує, що є люди, які вірять, що він знаходиться в опозиції до бандюків. Шановні, ви що не впізнаєте, це ж мегаКоролевська! Тільки в штанях. Тому я його і не згадував у першій половині цього посту. Нема сенсу. В нього клінч на шапці Мономаха, на президентстві. І тут вже ніякі доводи не допоможуть. Він тупо лізе туди, де він повний профан. Мало того, субстанція Кличко, є ще клоном Януковича. Наприклад, за внутрішнім світом. Ось подивіться приміщення, де вони мешкають.

         Зверніть увагу на стелі та оздоблення їхнього житла. Це в якійсь мірі є відображенням внутрішнього світу цих персонажів. Це жахливий кітч, навіть не сибаритів, а примітивних нуворишів, Екстравагантність, крикливість елементів, їхня вульгарність, свідчать про те, що ці люди хочуть досягнути статусу культурної еліти, якій вони заздрять, і якою ніколи не будуть, шляхом наслідування зовнішніх рис їх культурних звичаїв. Єдине, що поки що розрізняє Кличка та Януковича, це розміри їхнього житла та висота стелі. У Януковича зараз нема ніяких обмежень ні в розмірах, ні у висоті. Кличко у своїх примітивних фантазіях затиснутий в межі міської квартири. І тут неважливо, що Янукович все це ваяє на крадені гроші, а Кличко на зароблені на мордобої. Важливо, як вони використовують їх. Можна красиво, зі смаком облаштувати свій побут, приміщення в якому мешкаєш, і тоді коли обмежений в грошах, і коли є їх надлишок. Але коли нема ні смаку, ні естетичного відчуття,  коли слово "культура" сприймається. як лайливий вислів, то тоді і виникають ось такі об'єкти низькопробного виробництва.
           Тому, зважаючи на однаковий менталітет, схожість біографій( що навіть і Ганька Хервам відмічала), цей "Самородок"( здається, знов Хервам надала це визначення Кличку), є найбільш прийнятною та близькою фігурою для Януковича на президентських виборах.Так, в разі, якщо справжня опозиція не домовиться між собою, якщо вона пересвариться, то Янукович і сам може виграти вибори. Але, покладатися на такий сценарій дуже ризиковано. Велика ймовірність, що опозиція буде діяти злагоджено. В такому разі, потрібно запустити в ряди опозиції крота, який-би, якщо не в першому турі, так у другому, зможе здобути підтримку опозиції та виграти вибори. Ну, а далі, ми вже знаємо. Достатньо згадати президентство Ющенка. Все буде так само, але ще додасться стиль Януковича.Всім бандюкам все прощається, і вони спокійно і далі плигають по пенькам в своїх межигір'ях.
          І спостерігаючи останні події, можна з впевненістю стверджувати, що кріт Кличко вже отримав статус спадкоємця Царя. 


          Ну і подивіться, що відбувається. Як себе поводив УДАР на першій сесії парламенту. Гарно, чи погано, але Батьківщина та Свобода почали втілювати в життя, те, що і обіцяли на виборах. Як і очікувалося, з бійками. Де був УДАР? Сидів на своїх місцях та позіхав. Сам Кличко, раз чи два щось там з себе вимучив.
          Потім цей жах з Юлею, з жінками-депутатами. УДАР зіграв на випередження, і оголосив, що вимагає скликати позачергову сесію. Сесію скликати не вдалося. Але, опозиція все ж такі зібралася. Не знаю, скільки там було ударених, але Кличко раптом смертельно захворів, не зміг прийти. Але через два дні він несподівано опинився у Німеччині, де йому вручали якусь зачухану премію. І де хвороба поділася. Про що це свідчить? Що ця сесія була потрібна йому, як трибуна для піару. Мовляв, дивіться який я захисник політв'язнів та борець з режимом. Але, в останній момент Банкова вирішила не ризикувати. Не піаром Кличка, ні, а небажаним розголосом того жахіття, який відбувався та відбувається  в Харківській лікарні. Тому, Кличку не було що робити в залі Ради. Ніхто його не почув би, а співати гімн України йому западло. Тим більше, він і слів не знає.
          Рухаємося далі. Повинна розпочатися друга сесія. Вся опозиція вимагає персонального голосування та блокує Раду. І тут вже голосніше за всіх, майже істерично, кричить Кличко. Натягає на своїх "карбонаріїв" яскраві, комуняцкого кольору светри та починає класичну піар-кампанію. З фотками в президиумі, з нічними пильнуванням, з варениками.Суцільна клоунада. Так, ми вимагали персонального голосування. Але, технічна складова цього процесу не вирішує проблему. Навіть введення кримінальної відповідальності нічого не дасть. Бандити просто не будуть виконувати такий закон, і нікого саджати не будуть. А буде Рада заблокована, чи ні, це для них не має жодного значення. Для того, щоб красти, зовсім неважливо, чи є ті, чи інші закони. Що вони з успіхом продовжують робити. Тому, буде ця кнопка, не буде кнопки, будуть прийматися закони, які забороняють красти, чи не будуть,  синюшна кодла буде продовжувати грабувати країну, як і попередні три роки.
          І все це відбувається на фоні катування політувязнених, подальшого економічного колапсу та знищення країни, експансії золотоординської культури в наш інформаційний простір та багато інших, дійсно страшних доленосних  подій для України. Виявляється, сенсорна кнопка, це головна проблема. Заради якої УДАР закликає Батьківщину та Свободу, не більше, не менше, як приєднатися до них, та не звертати уваги на те, що відбувається навколо. Інших проблем нема! Центр опозиції, едрена вош! Краще би УДАР приєднувався до опозиції, коли та проводить дійсно потрібні акції. І не варениками та какавою відстоює інтереси України та громади, а кулаками. 
          Але і це ще не все. До розкрутки Кличка починає приєднуватися телебачення. Шустрий на своєму шоу дає Кличку необмежений час для виступу. Першим. Власне це і виступом не можна назвати. Особисто я не можу зрозуміти, що він говорить. Якесь монотонне, з відсутністю розділових знаків, наголосів, бекання, мекання, бурмотіння. До речі, така мова, без зміни інтонацій є свідченням наявності деяких хвороб нервової системи(паркінсонізм, та ін). Справжня ж опозиція отримала мінімум часу наприкінці передачі. Це на першому каналі. На ІНТЕРІ, який Фірташ, за різними джерелами купив спеціально для Кличка, відбувся соціологічний промоушн УДАРу. Опитування, яке проводилося на передачі з провокативною назвою "Справедливість" Ганни Безулик, видало на гора несподівані результати. УДАР, не сіло, не впало, почав набирати фантастичні результати. Він 25 до 35 відсотків голосів "за". І ця маячня сивої кобили, подавалася, як само собою зрозуміле.
          То що це, як не початок чергового обдурення виборців, їхнього зомбування? Виборчий лохотрон починає працювати на повну. Питання, чи громадяни України знов потраплять на цей гачок, і потім, звично будуть жалітися, що їх обдурили. Чи все ж такі зможуть розібратися що до чого, та зробити вірні висновки.
          
           На останок хочу вам запропонувати шедевр від Кличка. Це симбіоз його невігластва, неосвіченості та недомовності. Я взяв навмання один з брифінгів в Раді, відокремив перли Кличка, та виклав їх у текстовому форматі, та відео. Насолоджуйтеся. Там і міесзааа зустрінете.

- Дорогі друзі, тікі шо закінчилася нарада, на якій ми знов обговорювали питання............особистого голосування. Найголовніше питання, кожен з депутатів повинен приходити на роботу, особисто давати...єєєєє...натиснути кнопку, особисто давати свій голос, для того, щоб законопроекти утвержувалися
- Ми знаємо, як міесзааа...єєєє..єм..Верховна рада минулого скликання яким чином працювала. коли в залу не було присутні депутатов, була може третина, депутати бігали натисн..єєє..натискали на кнопку..ііі примали рішення, які на жаль не відповідають інтересам людей, не відповідають інтересам України, відповідають інтересам купки олігархів та можновладца.Результатом цього ми всі знаємо стало в Україн, в часи кризи, коли весь світ втрачав гроши вдвічи більше міліардерів, українці краще жити не стали. Зараз на погоджульній нараді питання особистого голосування, і що цікаво, партія регіонів, представник партії регіонів висловився ми готови особисто голосувати але чомусь вони лукавять, тому що персональне голосування та введення системи Рада-4, яка працює, Рада-3 виб..вибачте, яка працює..єєє тільки при персональному голосуванні не погоджують, не погоджуються вводити.
- Це лукавство і я впевнений, що ми багато законів, які потребують негайного розг..єєєєєєє..розглядати. Ми повинни сприймати..приймати ци закони ми готови це робити...ми готови це робити, але вдповідно Конституції де кожен депутат повинен приходити на роботу, повинен вивчати закони, повинен особисто голосувати.
- Ми проговорювали це питання, порозуміння на жаль на сегодняшній день поки що немає, ми взяли час, і наступна погоджувальна рада назначена на завтрашній день, на десяту ранку. Я сподіваюсь, що принципове питання, логічно питання будут приняти, тому що від цого залежить як ми...Верховна Рада будем працювати, і це гарний приклад для всіх українців, тому що зокон повинен бути, ікожен виконувати зокон. А не так. як це було з єєє..путем..шляхом маніпуляций і єєє карток інших депутатів та над..єє..грання на піаніно.
- Наши депутати залишаются в зале єєє я єєє ми втрьох підтримуваємо блокування і знаємо що єє тікі разом ми сможемо відстояти це дуже важливе питання не тікі для парламенту для всій єє нашій країни. Це дуже важливо питання особистого голосування. Я впевнений, я знаю, що може бути розглядатись різни сценарії зі сторони єєє більшості і також силового я впевнений що ми повинни відстоювати право законів, які повинно працювати і виключення в цьому, незважаючи на статус, не зважаючи на посади не повинно бути.
Я впевнений в тому, що ці речі, які ми пропонуємо, вони логични, це логика є. І тут у партії регіонів єєє на сегодне знов є і більшисть с комуністами висловили персональне голосування вони готови, але чимусь не готови голосувати за сенсорну кнопку, яка унеможливує голосування за іншого депутата. Це лукавство, і я впевнений, що єєєєєєєє всі бажають, і кожен українець впевнений в тому що кожен повинен приходити на роботу..і єєєє кожен депутатів повинен приходити і особисто приймати участь в голосуванні, в роботі парламенту. І ми знаємо, є багато прикладів, коли депутати, не були прис, були присутні за минуле скликання декілька разів, але є депутати. які жодного рог..разу не були в зале Верховной Ради. Ми повинни припинити цю традицію.
- Я впевнений, що ми будь-якими способами будемо відстоювати єєє правду. Єє тому що ми боремось за правду. І нам навязують гру, і всі це прекрасно розуміють. Нам навязують гру єєєє можновладці, нам навязують гру з Банковій, і я впевнений, що ці правила, які ми пропнуємо, вони чесни, вони прозори, вони справедливи. І ми не будемо грати в цю гру. яку нам навязуют і яка була в минулому парламенті. Це зовсім інший парламент. І ми будемо, якщо будемо працювати, ми пришли працювати чесно. І це чесно приходити в парламент, вивчати закони ізголосувати за себе особисто.
- Я впевнений, що ми будемо єє знаходитись єєєє до тіх пір поки ми будемо відстоювати нашу позицию. Це наша єє персональна позиция. Це позиция трех політичних сил. Єє ми будемо по черзі це робити.
- Єєє ви знаєте, що я не можу коментувати ааа куди подівся плакат є давайте зробимо рослідування і будемо єєооо вияс ви якщо це питання вас цікавить, ми будемо зараз займатися тім, шо будемо вияс..виясьнювати куди ділось плокати. Якісь, якісь із плакатів. Єєє, це перше. По-друге, я впевнений, що сможемо обговоріти ітакож бути присутніми в Зале до тіх пір, поки ми не зможемо отримати справедливе, чесне рішення всіх депутатів на яке вони. кожен з них погоджуются, вони кожен готовий на словах приходити і персонально голосувати. Персонально натискати на кнопку. Порсон..персонально давати свій голос. В пітримку того, чи іншого рішення.
- У нас є претензії, тому що ми пропонували проведення позачергово сесії. І на жаль, пан Рибак єєєєє, в перше за історію, я розумію, Арсеній має більший досвід парламентской робити на єєєє прохання трех фракций не зібрав проведення сесії. Це підстава, підстава, для того, щоб спікер Верховной Ради не залишався на своїй посаді. Тому що він повинен відстоювати інтереси всіх фракций, всіх депутатів. А не окремих партій.


          То що, ця людина досі ще залишається для когось взірцем розумових здібностей, гігантом думки та порядного і чесного поводження на політичному полі України.