Загальна кількість переглядів сторінки

понеділок, 31 грудня 2012 р.

Пісец мудаку...


Таким буде наступний рік. Гарним.


Чого ми чекаємо?


Гроши, Копанка, борги, ствол..


вівторок, 25 грудня 2012 р.

Здравствуйте, я ваша тетя Витя...


Папа та банда міністрів


Ну и шо, шо я дура...зато министр...


Вклад


Кузьмін в Америці.


вівторок, 18 грудня 2012 р.

Умрем за языку...


Молодец, бычара...


Раньше сядешь, раньше выйдешь.


Я остаюсь с вами...


А якщо я забуду...


понеділок, 3 грудня 2012 р.

Свет мой, зеркальце, скажи...


Зеркальце и Азаров.

Свет мой, зеркальце! скажи,
Да всю правду доложи:
Я ль на свете всех тупее,
Ебанутей и дурнее?
Молвит зеркальце на раз.
Спору нету, прямо в глаз.
Ты ракло дремучее,
Ты дерьмо вонючее.
В голубых рядах, у вас,
Ты известный пидарас.
В голове твоей опилки.
Да!
З головою же беда!
Ты дебил и параноик
Имбецил, дегенерат.
Ну, а также шизофреник,
Янукович тебе брат.
И скажу тебе я: эй!
На планете нет людей
За тебя припезденей
За тебя больней.

Думи мої, думи


пʼятниця, 23 листопада 2012 р.

Мені соромно, а Вам?

          Я часто роблю фотожаби. І замітки час від часу пишу. Теми для них беру ззовні. З інформаційних повідомлень, з випадкових висловлювань, з відео та таке інше. Але перший раз, тему для ІМХО підказала мені, моя же фотожаба. Ось ця -

          Зробивши її, я і сам не усвідомив, що в ній ще є один підтекст. Власне, це до мене дійшло, коли я почитав коментарі до цієї жаби на Фейсбук. На двух інших ресурсах, де я також поставив її, такої реакції чомусь не було.
          Так, в решті-решт, ця потвора опиниться за ґратами. Або Господь покарає його в свій спосіб. Так, ми виявилися лохами, яких він кинув, як це і належить за "понятіями".
          Але.
          Треба усвідомити, що ця пляма залишиться на всій країні. На всіх нас, хто жив в цей проміжок часу в Україні. Що майбутні покоління будуть згадувати нас незлим, тихим словом(це м'яко кажучи).
          Як ми могли таке допустити?
          За цю мразь проголосувало менше третини виборців України. То як, решта, дві третини допустили його до влади? Допустивши до влади, через три місяці, коли воно продало нашу землю Золотій Орді, не витягли його з логова у Межигір'ї і не четвертували прилюдно? Через місяць, коли воно у незаконний спосіб змінило Конституцію та узурпувало владу, ми також це проковтнули. Замість того, щоб повісити на Майдані за ноги.
          То що ми за люди? У нас є гідність? Є наша держава? Наші гени, які йдуть з козачої доби, з часів Івана Мазепи, які змушували петлюрівців захищати свою країну, якими пишалися бандерівці, в нас що, зовсім атрофувалися?
          Невже ми не бачимо, що воно таке? Що це рецидивіст. Це тупа істота. Це людина, яка себе ніяким чином не пов'язує себе з нашою країною. Здоровий організм повинен був би відторгнути це чужорідне тіло. Ми цього не робимо. То ми хворі?
          Не знаю, як Вам, а мені соромно.
          Мені соромно, коли журналісти та деякі політики( шестірок Януковича я не маю на увазі), називають це лайно в штанях, Президентом.
          Мені соромно, коли воно їде за кордон, та представляє там мене. Я не хочу цього. І не тому, що я за нього не голосував, а тому, що це нелюдь, це фашист, це ублюдок.
          Мені соромно, що воно ходить по моїй землі,  просякнутой кров'ю моїх предків, які захищали її, які були замордовані золотоординським режимом. А ця потвора зневажає загиблих за Україну. Більше того, дозволяє собі знищувати історію визвольної боротьби в Україні, пам'ять про її героїв.
          Мені соромно, що моїх очах цей покидьок забороняє та знищує мою мову, а я нічого не роблю, щоб захистити її.
          Мені соромно, що в моїй країні, як і за комуняцкі часи, знов з'явилися політув'язнені. І я, окрім обурення, нічого не зробив реально, щоб цьому запобігти.
          Мені соромно за всі ці два роки та вісім місяців, що ця сволота перебуває у владі, і головне , КЕРУЄ моєю країною.
          МЕНІ СОРОМНО, ЩО МИ СПРИЙМАЄМО ЙОГО, І НЕ ЗАХИЩАЄМО СЕБЕ, НЕ ЗАХИЩАЄМО СВОЇ РОДИНИ, НЕ ЗАХИЩАЄМО СВОЮ КРАЇНУ!
          То, чи вартий я своєї нації? Чи вартий я своєї землі? Чи варті ми всі бути УКРАЇНЦЯМИ???
          ЯК, І КОЛИ, МИ ПОЗБУДЕМОСЯ ЦІЄЇ ГАНЬБИ?

Дресирування ригов перед голосуванням.


неділя, 18 листопада 2012 р.

Звільнити Юлю.

          Ні, ну треба було відривати голови козлам на виборах. Чому не відірвали? Треба ж було. А чому не відірвали? Не можу зрозуміти. Народу ж тьма. А козлів декілька десятків. Чому їм роги не повідбивали?
          Чи може той народ, якого тьма, гарно живе? Та начебто ні. Навіть ті, хто в мережі товчеться, в них начебто є за що жити, якщо купили комп та все до нього, і ті не в захваті від того, що бачать навколо. То що казати за більшість, яка не те що комп, а і пляшки водяри вже скоро не зможе купити. Чому вони по норах засіли? Невже, окрім ланцюгів, ще щось є?
          Революційні ситуації. Народ не дозрів. Верхі там щось, а нізи ні. Та на хрен ця філософія! Нас вже просто вбивають. Читаємо книжки, дивимося фільми як комунякі та фашисти, кожні в своїх країнах вбивали мільйони людей, обурюємося, один одному кажемо, що зараз таке неможливо. Що інформація туди-сюди літає зі швидкістю світла, людство вже не дозволить такого смертовбивства. А ні хрена! Дозволяє. 
          Ну, з місцевим населенням зрозуміло, в нього маразматичний клімакс(це експромт, потім спробую розібратися, що написав), дик, а європи, америки? Вони ж все пам'ятають. Все на жорстких дисках записано. Все на обліку. Як все починалося. Спочатку по одному, потім десятками, сотнями, тисячами, ну і в решті-решт мільйонами. Концтабори, ГУЛАГи, крематорії, холокости...Ан ні. Телефонують додому. Жалісливі розмови розмовляють. Пряники лантухами надсилають. "Ай-я-яй" - кажуть. За батіг тільки розмови. Десь там, в кулуарах. Там де папироски курять. Вийшли, папироски посмоктали, диму напустили, і очманілі, знов співають ту саму пісню про те, що не можна поганого дядю сильно бити, бо він може до москалів в обійми впасти. Начебто він вже не впав. Навіть не впав, а він там і був, не випадав. А ці теорії будують. Хоча насправді справа в капусті. В зеленій, кровосісевській. Наша братва нас грабує, та награбоване в закордонах складує. А в закордонах криза б'є по башке. Капуста, хоч і награбована, дуже потрібна. Тому вони і вішають нам локшину на вуха. По черзі. З Межигір'я, зі Страсбурга, з Вашингтона. З Межигір'я, зі Страсбурга, з Вашингтона. 
          Хоча, по великому рахунку час вже зрозуміти, що вся справа в нас. Як це не парадоксально, це ми самі себе вбиваємо, грабуємо та награбоване нами же у нас же, віддаємо уклінно відморозкам різних мастей. Тому що, дозволяємо їм все це робити. Так, ці відморозки користуються нашим правовим нігілізмом, нашим терпінням, нашими надіями. І вони повинні бути за це покарані. Але. "Якщо хочете побачити справжнього винуватця, досить просто подивитися в дзеркало." Це цитата містера "V". Він також був потрапив в подібну життєву ситуацію. Але з гідністю вийшов з неї. Повідривав голови кому потрібно, відправив у повітря мертві символи, народу на пальцях роз'яснив що до чого, і він зрозумів...цей дурний народ.
          Виходить нам потрібен наш містер "V"? І де він? Але все по порядку.
          Я голосував за Об'єднану опозицію. Голосував би за Свободу, якщо би її рейтинг коливався у межах 4-6%. Щоб її підтримати, і щоб вона пройшла в парламент. Але з рейтингом в неї все було gut, тому проголосував за ОО. Чому? Власне ОО, це об'єднання різних партій. Але об'єднання відбулося на базі Батьківщини. Партії Юлії Тимошенко. Так, це лідерська партія, і я голосував перш за все за Тимошенко, а не за саму партію. Хоча там і багато інших гідних людей, окрім самої Тимошенко.
          Часто-густо кажуть, що лідерські партії, це і не партії зовсім. Особисто я, ділю всі партії на дві групи. Ті, хто декларує зниження податків для народу(демократичні, соціалістичні, націоналістичні партії), внаслідок чого всім стане жити краще.  Ну, і обґрунтовують це.  І друга група, це ті, хто декларує підвищення податків для народу(ліберальні, консервативні, республіканські партії), задля того, щоб пізніше, так само, стало всім краще жити. І також обґрунтовують все це. Ну, а народ вже обирає, в кого більш переконливі аргументи, за того і голосує. І неважливо, чи це лідерська партія, чи там плюралізм думок б'є через край. В решті-решт, з часом він буде бити і в лідерській партії. Внаслідок внутріпартійної еволюції. Всі партії проходили цей етап.
          Це в нормальних країнах так. В нас, посттоталітарній, постімперській країні, є ще третя група, тимчасова. Це бандити(комунякі та мутанти-комунякі), які паразитують на імперській ностальгії частині населення, на сильній руці, на ковбасі по 2-20. Ці, в своїх агітках, ліплять народу на вуха все підряд, все що йому подобається. Аби тільки добратися до влади. Ну, а там їхня мета, - бюджет. Ну, і сама влада, яка використовується як дубина для вибивання готівкової, та безготівкової, грошової маси, з народу. І ось ця, третя група, гальмує розвиток економіки, тупо грабує народ, і вже доходить до того, що вона може знищити саму державу Україна.
          Тому, в нас всі решта партій, вимушені на цьому етапі, боротися проти цієї комунофашистськобандитської пухлини. Заради однієї мети, - збереження держави та припинення грабування народу. В зв'язку з цим, такого класичного розподілу, зниження-підвищення податків, серед партій, в нас поки що нема. Йде боротьба за виживання держави. Інакше ті, хто хоче зараз краще жити, і ті, хто пізніше, перейдуть в зовсім інший статус, ніж громадяни незалежної держави. Вони стануть безкоштовною рабською силою та гарматним м'ясом для сусідньої імперії, Моськовського царства, точна назва якого, Золота Орда.
          І ось тут, в нагоді державі та всьому народу, може стати якраз вищезгадана лідерська партія. Вірніше сам її лідер. В нашому випадку - "сама".
          Тому я і голосував за Юлію Тимошенко.


          Так, є інші лідерські партії, в яких є свої лідери. Але.
          Тягнибок, якому я поки що симпатизую, і остаточно визначуся, коли побачу його в дії, у владі, не має тієї підтримки, яку має Юлія Тимошенко. Я вже не кажу за харизму та пасионарність, які має Тимошенко, і яких не має Тягнибок.
          Яценюк, якому я не симпатизую, тому що вже бачив його в дії, ну дуже вже слабкий, погодьтеся. На лідера аж ніяк не тягне. Та і підтримка в нього зараз мабуть менша, ніж навіть у Тягнибока.
          Кличко. Можна я про нього нічого не буду казати? Хто читав мої передвиборчі замітки та бачив фотожаби про нього, знає моє відношення до цього діяча.
          Всі? Всі.
          Але я не збираюся котити діжку, плювати зеленою слиною, та використовувати лайливі евфемізми "поганої людини", на адресу решти опозиції та цих лідерів. Нема ідеальних людей. І серед лідерів також нема. А святі ніколи не підуть у владу. Це аморально, це не відповідає сутності людини, яка народжується вільною, і ніхто не може бути над нею, ніхто не має права вирішувати долю людини, її образ життя, її вподобання. І Юлія Тимошенко також не свята. Але в неї є ті якості, які можуть допомогти Україні в даний відрізок часу. Тому я ії підтримую, я за неї голосую, і я буду боротися за неї.
          Одразу після виборів, я тиснув замітку, в якій звертався до опозиції, щоб вона не визнавала ці вибори, оскільки вони були повністю сфальсифіковані, і не заходила в парламент. Не дивлячись на різні капкани, які порозставляли бандюки. Так, можливо Рада запрацювала би і без опозиції. Але цю Раду не визнав би світ. Всі закони та рішення, які вона би наприймала були би нелегітимні. І хоч бандюки і беспредельщики, але ж вони орієнтовані на захід. Там вони зберігають награбоване, там вони живуть, так їхні діти-виродкі  вчаться. Не буду далі продовжувати, тому що опозиція вирішила таки заходити в парламент. І тепер я розумію, чому. Не було об'єднавчої сили. Не було стрижня. Не було, в решті-решт, авторитетного лідера. Не було серед них. А він є. Це Юлія Тимошенко. Була би на волі Юля, за нею пішли би і вся опозиція, і народ.
          Відповідно маємо те, що маємо. Опозиція заходить в парламент. Тоді, якщо вона вже в парламенті, то треба там діяти непарламентськими засобами. Тобто, використовувати ту саму зброю, яку використовує проти них та проти народу бандитська хунта. Свого роду, беспредел. Але беспредел на користь народу, на користь державі. Так, нема такого судді, який-би, визначав, де моральний беспредел, де ні. Вірніше, нема в парламенті. Але він є поза парламентом, це ми, народ. Якщо опозиція буде діяти вірно, то ми підтримуватимо її. І вона буде це знати. І буде коригувати свої дії.
          А діяти треба наступним чином.
          Та же Свобода вже дещо задекларувала.  Влаштувати обструкцію мажоритарщикам, які вкрали депутатські мандати, не допустити їх до прийняття присяги.
          Зайшовши в парламент, наголосити, що вони не визнають цю Раду, що всі закони, яка вона прийме, в майбутньому будуть відмінені. Так, це правовий беспредел, але це моральний беспредел. Як в задзеркаллі. Якщо кругом беспредел, і ти використовуєш беспредел по відношенню до саміх законодавців беспределу і проти них, то це починає розхитувати ситуацію. З'являється диферент у бік права, як це не парадоксально. Корабль беспредела буде втрачати остійність.
           Виходячи з того, що вибори сфальсифіковані, і їх фактично виграла опозиція, то і поводити себе в парламенті, як більшість. Створити паралельні органи управляння державою. Не знаю як, ви там розумніші за мене, але почати створювати справжню армію. У владі знаходяться не просто бандюки, а ще й окупанти. А проти окупантів потрібна армія, справжня, українська армія. Зі зброєю, а не з моральними догмами, якими до цього опозиція намагалася достукатися до гідності та честі(нонсенс), бандюків.
          Потім, враховуючи те, що кожен крок бандюків, а тим більше прийняття ними якихось законів, не йдуть на користь державі та народу, а тільки на їхнє збагачення, намагатися блокувати кожне сесійне засідання. Влаштовувати гучні акції. Якщо потрібно битися, треба битися. Битися всім, що потрапить під руки. Битися до перемоги. Треба пам'ятати, що опозиція знаходиться не в парламенті, а в бандитській малині. Де їх можуть посікти на шматки, якщо вони проявлять слабкість.
          І саме головне. Без чого все, що Ви будете робити, не буде мати ніякого сенсу. Тут я вже вимагаю від Об'єднаної опозиції, оскільки я за них голосував. Кожен день вимагати звільнення Юлії Тимошенко. Вимагати послідовно, агресивно, не зважаючи на зовнішню неувагу до цього бандюків. Вимагати в парламенті, вимагати на вулиці, влаштовувати акції, використовуючи всі можливі та неможливі засоби. Щоб не писали продажні журналісти, щоб не розповідали бандюки, але без Тимошенко справа не зрушить з місця.
          Хтось уповає на нового лідера, який ось-ось повинен з'явитися, але вже три роки чомусь не з'являється. Я і не проти, хай з'являється. Але і бандюки його чекають. І як тільки з'являться його контури, як тільки замайорить його прапор, його, як мінімум, кинуть у в'язницю, або, як максимум, просто вб'ють.
          Тому, добивайтеся звільнення Юлія Тимошенко. Це той лідер, якого не треба чекати, він вже є, він пройшов крізь тортури. І зараз Юлія Тимошенко знаходиться в небезпеці. В небезпеці для життя. Це Ваш моральний обов'язок, звільнити Юлю. І ніяких сатанинських амністій. Яценюк, викінь свій закон, з яким ти носишся. Краще візьми в руки автомат, будеш більш переконливим. Юля ні в чому не винна, нема за що її амністувати. Звільнення повинно відбутися без будь-яких умов, без будь-яких компромісів з бандюками. З повним виправданням, з закриттям всіх сфабрикованих справ. І звісно, в майбутньому, покаранням всіх винних в цьому злочині.
          В мене все. Але я поряд.


p.s.Нарешті подивився фільм "V - означає вендета". Він про Україну. Мабуть помітно, що цей пост написано під  його враженням.

пʼятниця, 2 листопада 2012 р.

Опозиція! Не визнавайте ці вибори!

           Спочатку про приємне. На цій виборчий кампанії я був вражений коректною співпрацею Батьківщина та Свободи. За весь час кампанії я не можу згадати жодного випадку якихось непорозумінь, а тим більше, брудних звинувачень один одного, між цими політичними силами. Я вважаю їх єдиними, дійсно українськими партіями, власне, в Україні. І дуже радий, що вони, нарешті виробили спільну стратегію, погодили її, і що головне, неухильно її дотримувалися та жодного разу не схибили. Тому -
          Браво Батьківщина!
          Браво Свобода!


          Чого не можна сказати за псевдоопозиційну, попсову партію, УДАР. Шкода лоба тих громадян, які наступили на ці, розцяцьковані боксерськими перчатками, граблі.
          
          Стосовно виборів, я своє відношення до них вже озвучував - Я не визнаю ці вибори. Звісно, можна сказати, а хто я такий, і кому потрібно те, що я не визнаю ці вибори? Ну так, начебто я ніхто. Але, чому тоді всі політики, депутати, кандидати в депутати завжди звертаються до нас, виборців? Завжди кажуть, що люблять нас, вживають таку  чуйну сентенцію - "я звертаюся до кожного виборця". Мабуть, таки "кожен" з нас, має якусь вагу? Тому я і озвучую свою думку. Якщо "звертаються до кожного", то ось, я, "кожен", і відповідаю. Хай слухають.
          Ось, головні тези - 


          Останній заклик загальний. Всі дії опозиції повинні вибудовуватися з розумінням цього факту і розумінням головної мети - знищення ворогів України.
          Що ще незрозуміло? Що вибори сфальсифіковані? Якщо я це бачу, то Вам, там, на Олімпі,  ще видніше. Та це і не вибори були. При владі бандити, крадії, корупціонери, колаборанти, шовіністи, фашисти, комуністи. Для кожної складової, з цієї пекельної суміші, інтереси держави, інтереси України, інтереси нації, не те що, не на першому місці, вони відсутні взагалі. Вони не сприймають нашу країну взагалі, як державу. Відповідно, і Конституція та закони України для них є порожнім звуком. Але і ця кодла повинна жити по якихось законах. Сама численна група серед них, це криміналітет, криміналітет беспредельний. Ось по цьому беспределу вони всі і живуть. По ньому і проводять ці, так звані, "вибори"
          Один з законів беспредела, це - "лоха не кинути, себе не поважати". Ось, вони Вас, шановна опозиція, і кидають. В цій ситуації  може бути два варіанта. 
          Перший варіант, або Ви дійсно лохі, і не розумієте, що відбувається, або Ви працюєте у зв'язці з бандитською владою та створюєте видимість опозиції. В такому випадку, навіщо Ви нам потрібні? Ми обирали Вас для того, щоб Ви відстоювали наші інтереси, інтереси держава Україна, а не були статистамі при бандитському беспределі.
          Другий варіант, це той, про який я кажу. Не визнавати ці вибори. Звісно, якщо Ви не лохі і не співучасники цього театру жаху, сюру та психічно-соціального задзеркалля.
          В решті-решт, Ви хоч себе поважайте. По суті, опозиція виграла ці вибори. Але цю перемогу, зграя покидьків у владі, вкрала у Вас. Вкрала під час підготовки до виборів, під час голосування, та продовжує красти і зараз. Підпалюються дільниці, "Беркут" вдирається у приміщення ОВК та краде бюлетені. Самі ОВК без вказівок з лігва упиря Януковича, ніяких рішень не приймають. Біля комп'терів сидять якісь ідіоти, що не можуть вірно внести дві цифри в протоколи, але при цьому, в усіх таких випадках послідовно зменшують голоси, віддані за опозиційного кандидата у депутати та збільшують голоси пробандитського кандидати. Все це робиться на Ваших очах, на наших очах, на очах у всього світу. Яке може бути визнання таких псевдовиборів?
           Ви, опозиція, намагаєтеся зараз зберегти перемогу своїх мажоритарних кандидатів в депутати в Києві, а те, що те саме відбувається і в регіонах, Ви не реагуєте. Хоча, можливо і сил не вистачає, тут я не буду нічого стверджувати. Але, якщо Вам вдасться зберегти перемогу в Києві зараз, то завтра підключаться "правільні" суди, і тупо віддадуть її бандитам.
          Якщо уявити, що Ви заходите в парламент. Більшості у Вас не буде. І що Ви будете там робити? Створювати комісії з розслідування фальсифікацій на виборах? Але, якщо всі двадцять років на ці комісії влада ніколи не звертала уваги, то ці бандюки у владі, взагалі їх  не помітять. Невже Ви думаєте, що бандит Генпрокурор Пшонка буде більше дослухатися до висновків цих комісій, ніж до вказівок свого кримінального пахака Януковича?
          Чи знов будете розповідати про руку клоуна Чечетова? Чи про те, що у Вас нема більшості, і Ви нічого не можете вдіяти проти окупаційної влади? І це при тому, що ми, народ, виборці, Вам цю більшість надали.Чи можливо Ви маєте надію, що у банди Януковича нема 300 голосів і він не зможе змінити Конституцію під себе. Мабуть не треба Вам розповідати, як купуються депутати? Буде в нього 300 голосів. І Конституцію він змінить. А Ви, своїм визнанням цих, сфальсифікованих виборів, все це легітимізуєте.
          Так, з нами та з Вами, нема справжнього "мужика", справжнього лідера, пасіонарія та Політика з великої літери, Юлії Тимошенко. Вона би не жували соплі. Але, невже Ви всі "баби", у гіршому розуміння цього значення? Наберіться мужності, дійте рішуче, будьте ведучими, а не відомими у бандюків. 
          Настав час йти на конфронтацію з бандитами, з окупантами, йти без сумнівів, йти впевнено, йти з вірою у перемогу. Ви часто кажете, що не хочете, щоб пролилася кров, щоб не було народного бунту. Ну ось, невизнання цих виборів та призначення перевиборів, і є безкровна, м'яка конфронтація. Це, мабуть остання можливість уникнути "гарячого" вирішення питання звільнення України від комунобандитського режиму.
          Ще раз закликаю Вас, - НЕ ВИЗНАВАЙТЕ ЦІ ВИБОРИ!

понеділок, 29 жовтня 2012 р.

Я не визнаю ці вибори.

          Товариство, навіщо такі пристрасті? Чи Ви щось незвичайне побачили? Чи не розуміли як воно буде? Можливо Ви читати не вмієте? Цей сучий потрох вже більше року тримає над головою цей плакат -


           Самі знаєте, мабуть, що відбувалося, як тільки воно влізло на Банкову. Відбувалася повзуча диктатура. Так, щоб всі поступово звикали. Не раптом. По одному, потихеньку, закривалися телеканали, закривалися газети. Потихеньку мінялися судді. На "правільних". За прокуратуру не кажу, вона і так була бандитська.
           Також, спокійно, як так і треба, не виконувалися закони. В такому же режимі порушувалися закони. Пояснень ніяких. При звертанні в прокуратуру, звідти викидали заздалегідь заготовлені паперові літачки з написом - "Порушень закону не виявлено". І це логічно. Не будуть же вони, порушуючи закони, казати, так, ми порушуємо закони, саджайте нас в буцегарню.
          Натомість, вони самі почали кидати в буцегарні, потенційно небезпечних для себе громадян. Почали з простих людей,  яких не було кому захищати. Потім добралися і до відомих політиків. Вирахували, хто для них самий небезпечний і хто може їм голови повідривати. Так опинилися за ґратами Юлія Тимошенко та Юрій Луценко. Ми і це проковтнули.
          Запустили проекти псевдоопозиційних партій. Політичний труп, Ющенка, витягли з труни. Намагалися з Королевської  псевдоЮлю створити, але вона своїм басом распугала всіх виборців. Але один попсовий проект начолі з величезним мордоворотом Кличком та купою тушек, перебіжчиків, криміналу, таки спрацював. То, до корита додалася ще одна гоп-компанія. Зараз звикає до цього, свого джек-поту.


          За Коституційний Суд та Верховну Раду взагалі мовчу. Після "правільних" змін та "правільних" рішень, ця срань стала вже узурпаторам, а Верховна Рада, нелегітимною.
          Запитаєте, до чого я все це згадую. А це і були вибори. Все це робилося заради них. Закон про вибори прийняли гарний? Так. Але виконувати його ніхто не збирався. І на його порушення, "правільні" суди завжди відповідали - "порушень нема". А більше нема куди звертатися. Сиджу куру.
          Звісно це не все. Підкуп, гречка, залякування, шантаж, каруселі, косинки, повний набір. Ця падла кожен день щось робила задля фальсифікації виборів.
          Ну, і ось, апогей, 28 жовтня. Вже не виборів. Просто фіксації того, заради чого вони опускали всіх нас, відбирали в нас громадянські права, змішували нас з лайном.
          А інакше їм неможливо. Паралельно з виборчим процесом цей кнур, зі своїм виводком, шаленими темпами розкрадав країну, розкрадав бюджет, грабував підприємців. Страховка йому була потрібна, як повітря. У вигляді сфальсифікованих виборів. Зараз відбувається останній акт цієї п'єси.
          То що, були вибори, чи ні? На мій погляд, ні. Тому,

          я не визнаю ці вибори

          І що далі? А далі нам треба зрозуміти, що влада, це ми. І ні про що не домовляючись з виродками, які захопили владу в нашій країні, взяти їх за комірець та викинути на хрен. Кого просто, назавжди з влади, кого на цугундер.
          Для цього, за класикою, потрібна революційна ситуація. Особисто я, знаходжуся в ній з тієї миті, коли цю смердючу котлету у піджаку, Януковича, оголосили Президентом. Через декілька місяців воно позбулося цього статусу, і стало узурпатором, що додало мені ще більше підстав перебувати у стані революційної ситуації.
          Але один я не потягну цю місію. Треба чекати, коли до мене приєднається ще, як мінімум 1-2 мільйона громадян. Це в мене не пихатість говорить, це амбіції.

          То що, товариство, збираємося до купи?

Я сфальсифицировал выборы.


четвер, 25 жовтня 2012 р.

УДАР в голову.

          Ба-бах!!! Це удар кулаком в голову. І в самій голові мозок об стінки черепа - др-р-р-р-р-р.
          Ну і які перші думки повинні би з'явитися? Пройти обстеження, якщо не дуже сильно мізки відбиті, то все життя проводити профілактичне лікування. Якщо там рецидив з'явився, то більш серйозне медичне втручання потрібне. Можливо трепанація черепа...Ну це я так, як обиватель розмірковую. Хай медики більш фахово викладуть свою думку.
          Ну, і в будь-якому разі, якщо би в нормальній країні така людина, замість того, щоб спокійно піти на пенсію та займатися власним здоров'ям, купила партію, понабирала би туди різних перебіжчиків, тушек, криміналітет, та пішла на вибори, то з неї би просто посміялися. І вона би, ця людина, не дивлячись на безліч отриманих травм, сама би це розуміла.
          Але у нас дивна країна. В нас є такий екземпляр, який не розуміє цього. Це Кличко. На анімашці не його череп, і тим більше, не його мізки. Там тільки його образ. Я би не згадував, що його багато разів били по голові, в решті-решт, є політики, які займалися в свій час боксом, а потім кинули його та перейшли в політику. Але і тоді вони не купували партії, вони починали з самих азів. Проходили всі щаблі становлення політика. Від рядового члена партії, посад чиновника, дрібних виборних посад, і так далі, поступово вибудовуючи свою кар'єру.
          Звісно для цього повинні бути мізки. Хоч би таки, як на анімашці. А у Кличка, хто-небудь спостерігав наявність мізків? Можливо вони і є, але десь розміром з горіх. Освіти в нього нема ніякої (так само, як і партію, куплену ступень якого-то доктора, ми мабуть не будемо згадувати, чи не так?). Двох слів зв'язати він не може. Це який-то клон межигірського бовдура Януковича. До речі  він повністю повторює його шлях. Не тільки за кругозором та освіченістю, вірніше, відсутністю і першого і другого. Але Кличка так само оберігають від запитань, як і Януковича. Щоб не дай Боже, хтось не спитав щось, не те що незручне, а просто за якусь банальну річ, з відповіддю на яку він просто зганьбився би. Прикладів тому вже чимало, тому його політтехнологи зробили висновки, і тепер фільтрують всі запитання, які надходять до нього на зустрічах з виборцями та прес-конференціях.
          Навіть цікаво, що він збирається робити у владі? Нещодавно, в Грузії, з'явився подібний новий, здається міністр енергетики, колишній футболіст. Не вкладається в голові.


          То що, щось подібне і нас очікує? Звісно ж, ні про яку фахову підготовку у будь-якій галузі господарства у випадку з Кличком не йдеться. Навіть, якщо в нього будуть фахові консультанти.  Але в них автоматично з'явиться спокуса кинути такого лоха, як Кличко. Те, що вони будуть йому пропонувати, для нього буде темний ліс. Ніякого вірного рішення він прийняти не зможе. Тільки "пальцем в небо". Звісно, такий зіц-голова, це подарунок для шахраїв та казнокрадів. Але, навіщо він нам, такий, потрібен?       
          Невідомо, з якою політичною течією він себе ідентифікує. Політична орієнтація людина не визначається одномоментною заявою. Це довгий процес. Політичні вподобання формуються у відповідному середовище. Будь-то бізнес-середовище, чи група людей, для яких є головним устремління нації до незалежності. Є концепції електоральної участі з домінуванням соціального замовлення. Не буду далі продовжувати, тому що у зв'язці з Кличком, все це звучить досить дико.


          Це Полесов №2. Готов прислужувати. Завжди. І будь-якій владі, незалежно від її політичної спрямованості, або навіть за відсутності такої.
          Для мене, Кличко звичайний барига. Його мета, заробляння грошей. Так, бокс важкий засіб заробляння, але він сам обрав його. Тим більше, що і його конституція це дозволяла. Але, ця робота обмежена віком. І тепер він шукає нове джерело прибутку. А якщо прискіпливо роздивитися його біографію, чим він займався, то стає зрозуміло, що він не гребує будь-якими брудними засобами.

 
          З такими своїми мутними пріоритетами, невідомими політичними інструментами, він нагадує грабіжника, який ламає двері з чорного ходу в наш дім, в Україну. Щоб дорватися до владного корита. А там вже накатана доріжка. Грабуй бюджет та підприємців, та ховай награбоване в офшорах.
          Але, з Кличком все зрозуміло. Я не можу зрозуміти людей, які готові за це чудо голосувати. Я завжди був проти приходу Кличка до влади. За цей час ніхто не зміг мені довести будь-яку, хоч мінімальну користь для країни обов'язковість його присутності в керівництві державою. А якщо враховувати його українофобські вислови, то його взагалі не можна допускати до влади в Україні.
          Я ще можу зрозуміти люмпенів та зелену молодь, які будуть голосувати за нього. Люмпенів, тому що вони люмпени. А молодь, тому що там в голові тільки пиво.


          Але не можу зрозуміти інтернет-користувачів. Прийнято вважати цю публіку найбільш продвинутою. То звідки ж ці інтернет-люмпени? Ну, з прихильниками партії регіонів все зрозуміло. Там на генному рівні повний колапс. Їх тільки могила виправить.
          Я не можу зрозуміти як ці удари по голові, дісталися не тільки його адресату, Кличку, а і мережевим хом'ячкам? Я нікого не хочу ображати. В мене нема наміру стверджувати, що я розумніший за них. Більше того, до багатьох з тих, хто збирається голосувати за УДАР, мені дуже далеко. І за інтелектом, і за освіченістю. То чому ж вони не здатні проаналізувати звичайні інформаційні стрічки? Для цього не потрібно бути семи п'ядей у лобі. Вбийте, не можу зрозуміти. 
          І я розриваюся між двома полюсами. Коли критикую Кличка, коли розповідаю про всі його подвиги, то тих, хто вирішив за нього голосувати, це чомусь озлобляє.  В той же час і мовчати я не можу. Оце, що я зараз написав, це як виглядає, як критика, чи як обливання брудом, чи як агітація, чи як щось інше? Хоча, як би це не виглядало, це мої думки, і я як зміг, так їх і виклав.
          На останок, дійсно агітаційний листок.