Мені соромно, а Вам?

          Я часто роблю фотожаби. І замітки час від часу пишу. Теми для них беру ззовні. З інформаційних повідомлень, з випадкових висловлювань, з відео та таке інше. Але перший раз, тему для ІМХО підказала мені, моя же фотожаба. Ось ця -

          Зробивши її, я і сам не усвідомив, що в ній ще є один підтекст. Власне, це до мене дійшло, коли я почитав коментарі до цієї жаби на Фейсбук. На двух інших ресурсах, де я також поставив її, такої реакції чомусь не було.

          Так, в решті-решт, ця потвора опиниться за ґратами. Або Господь покарає його в свій спосіб. Так, ми виявилися лохами, яких він кинув, як це і належить за "понятіями".

          Але.

          Треба усвідомити, що ця пляма залишиться на всій країні. На всіх нас, хто жив в цей проміжок часу в Україні. Що майбутні покоління будуть згадувати нас незлим, тихим словом(це м'яко кажучи).

          Як ми могли таке допустити?

          За цю мразь проголосувало менше третини виборців України. То як, решта, дві третини допустили його до влади? Допустивши до влади, через три місяці, коли воно продало нашу землю Золотій Орді, не витягли його з логова у Межигір'ї і не четвертували прилюдно? Через місяць, коли воно у незаконний спосіб змінило Конституцію та узурпувало владу, ми також це проковтнули. Замість того, щоб повісити на Майдані за ноги.

          То що ми за люди? У нас є гідність? Є наша держава? Наші гени, які йдуть з козачої доби, з часів Івана Мазепи, які змушували петлюрівців захищати свою країну, якими пишалися бандерівці, в нас що, зовсім атрофувалися?

          Невже ми не бачимо, що воно таке? Що це рецидивіст. Це тупа істота. Це людина, яка себе ніяким чином не пов'язує себе з нашою країною. Здоровий організм повинен був би відторгнути це чужорідне тіло. Ми цього не робимо. То ми хворі?

          Не знаю, як Вам, а мені соромно.

          Мені соромно, коли журналісти та деякі політики( шестірок Януковича я не маю на увазі), називають це лайно в штанях, Президентом.

          Мені соромно, коли воно їде за кордон, та представляє там мене. Я не хочу цього. І не тому, що я за нього не голосував, а тому, що це нелюдь, це фашист, це ублюдок.

          Мені соромно, що воно ходить по моїй землі,  просякнутой кров'ю моїх предків, які захищали її, які були замордовані золотоординським режимом. А ця потвора зневажає загиблих за Україну. Більше того, дозволяє собі знищувати історію визвольної боротьби в Україні, пам'ять про її героїв.

          Мені соромно, що моїх очах цей покидьок забороняє та знищує мою мову, а я нічого не роблю, щоб захистити її.

          Мені соромно, що в моїй країні, як і за комуняцкі часи, знов з'явилися політув'язнені. І я, окрім обурення, нічого не зробив реально, щоб цьому запобігти.

          Мені соромно за всі ці два роки та вісім місяців, що ця сволота перебуває у владі, і головне , КЕРУЄ моєю країною.

          МЕНІ СОРОМНО, ЩО МИ СПРИЙМАЄМО ЙОГО, І НЕ ЗАХИЩАЄМО СЕБЕ, НЕ ЗАХИЩАЄМО СВОЇ РОДИНИ, НЕ ЗАХИЩАЄМО СВОЮ КРАЇНУ!

          То, чи вартий я своєї нації? Чи вартий я своєї землі? Чи варті ми всі бути УКРАЇНЦЯМИ???

          ЯК, І КОЛИ, МИ ПОЗБУДЕМОСЯ ЦІЄЇ ГАНЬБИ?