Загальна кількість переглядів сторінки

пʼятниця, 1 грудня 2017 р.

Криси.



Справедливості потребують всі. І громадянське суспільство і кримінальний світ. Всі прагнуть однакових правил і однакового дотримання та застосування цих правил. До будь-кого. Чи то до першої особи в державі. чи то до Пахана на зоні.
Побудова цього механізму майже однакова, що там, що там. Тільки в кримінальному світі процедура розслідування, прийняття вироків, а особливо їх виконання, набагато жорсткіше. Хоча це не означає, що вони несправедливі. Можливо, набагато більш справедливіші, ніж зараз у нас, в Україні, в так званій "правовій державі".
В кримінальному світі ці правила мають назву - "понятія". В громадянському суспільстві це закони. На відміну від держави України, в кримінальному світі жорстко дотримуються понятій. Там покарання неминуче. Цю ідеологему часто використовує наша влада. Але з їхніх вуст, це звучить, як наруга над законом, над Конституцією. Зараз влада діє рівно навпаки. Покарання відміняється. Хоча, для її опонентів ні. Стосовно них діє відомий тезис - "Друзям все, ворогам - закон"
Але, до кримінального світу.
Одне з самих важких порушень понятій вважається крисятницство.
Криси, тобто крадуть у своїх - найнижчий і ганебний клас. Викритому в крисятництві пряма дорога в опущені, або в чушки, - вони миють парашу і виконують всю найбруднішу роботу. Ніхто з ними не має права спілкуватися, за загальний стіл їх, як правило, не пускають, якщо є можливість - про визнання щуром оголошують на всю в'язницю. Раніше могли і вбити.
Так, і вбити. І це тільки за крадіжки у сокармениіків. Якщо крису впіймали на крадіжці общака, то це однозначно смерть.
Общак, це те саме, що у нас Бюджет. Там знаходяться наші гроші. Інших просто нема. Є запозичені, але вони також наші. До того часу, як ми(не влада), їх повернемо.
Так ось цей общак, по нашому - Бюджет, неприховано та нахабно, у нас на очах, розкрадає зграя сволоти, яку очолює кремлівський холуй та мародер Порошенко. Ми все це бачимо, ми відчуваємо це на своїх, родинних бюджетах, на своїх кишенях.
Тобто, нашу державу очолюють криси Порошенко, Гройсман, Яценюк, Парубій, Луценко, і так далі за списком БПП, НФ, партії регіонів, радикальної партії.
В кримінальному світі стосовно крис влаштовується "правеж", по нашому - суд.
З нашими судами все зрозуміло, там таки самі криси, як і кругом у владі. Виходить, нам потрібен правеж. Ці криси крадуть наш общак. Якби це було на зоні, у кримінала, таки криси були би вже мертві.
Чому наші криси досі живі?!

понеділок, 20 листопада 2017 р.

Жінка-лайно

Жінка-лайно ІІІ тисячоліття Іріска Луценко.
Нагородження відбулося в сортирі серед рідних запахів.
#Луценко

неділя, 12 листопада 2017 р.

Кандидати

Тут головне не помилитися. Або обох обирати Президентами, або обох вішати. 
Вішати неможливо обирати. Залишилося з комою розібратися.

четвер, 9 листопада 2017 р.

Стратегія і тактика.

         

          Що таке, братья, стратегія, і що таке, товарищи, тактика?
           Стратегія, це коли хтось, невідомо хто, підірвав в космосі(це також невідомо що), якусь крапку(і це загадкова субстанція), з метою, щоб вона створила наш Всесвіт, який би розлетівся в цьому космосі в різні боки і зник.
          А тактика в цьому випадку полягає в тому, щоб забезпечити цей процес від початку до кінця. Виникають зірки, галактики, чорні діри, планети, супутники, астероїди, комети. І все це летить кудись к чортовій матері.
          Але стратегічна мета залишається незмінною. Галактики виникають і зникають, зірки виникають і зникають, те саме з планетами, супутниками, що в кінцевому результаті призведе до зникнення нашого Всесвіту, що і є стратегічною метою.
          Можна було би ще глибше копнути, але це вже небезпечно для психічного стану людини, яка буде копати.
          Краще та безпечніше для здоров'я роздивитися те, що лежить на поверхні. Наприклад, що робиться в Україні.
          А в Україні ми бачимо, що прийшов капець. Щоб була Україна, потрібні українці. Як народ. Можливо він і був колись, але зараз він здувся. Остаточно і непоколебімо. Зараз тому, що мешкає на території України, абсолютно все рівно, хто буде керувати ними, хто буде вважати цю землю своєю, хто буде це, що тут мешкає, використовувати на свою користь. Прийде Путькін, будуть вітати та співати оди Путькіну, прийде Мугаба, - Мугабі, прийде Кім Чен Ин, і його полюблять. Вопчим, постсовкове населення перетворилося в якусь безформну жижу, яка тече туди, куди вказують оракули різного, такого що гниє, штибу.
          Але в країні ще залишився манюсенькій-манюсенькій відсоток українців, який здатний сформулювати для України стратегію. Стратегічну мету.
          А стратегічна мета полягає у відродженні держави. З часів держави Київська Русь, або просто Русь, кому як до вподоби, було багато спроб, але держава так і не відродилася. Звісно, Золота Орда, яка зараз носить назву - Росія, все зробила, щоб ми, як нація, зникли, і ні про яку державу і не згадували. Але отой манюсенькій-манюсенькій відсоток вперто з'являвся нізвідки і нагадував тим. хто тут жив, що вони є велика нації, що їхні пращури мали велику державу, і що вони повинні відродити цю державу. Вся ця колотнеча продовжується ось вже кількасот років. Поки без результату.
          Що ми маємо зараз.
          Не буду зараз розповідати про стратегію Росії, це не наша справа, це її справа. Нам своє робити.
          А ми зараз маємо зовнішнє управління з боку Кремля. У вигляді попки Кремля, Порошенка.
          Хто може протистояти цьому шоколадному попке? І хто може з ним впоратися?
          Тільки одна людина, Юлія Тимошенко. Але сама вона нічого не зробить. Потрібні союзники. Тактично, таким союзником міг би бути народ. Але, як ми вище з'ясували, народу нема. Нема і все. Скільки не звертайся до нього, скільки не сором його за відсутність поваги до себе, все в порожнину. Тому що його нема. Якби був, то почув би.
          Залишається змінювати тактику, шукати союзників в стані ворога, у владі.
          Тобто, стратегія залишається незмінною, змінюється тільки тактика.
          Я не дарма почав з космосу та Всесвіту, це дає розуміння, наскільки наша стратегія, а тим більше і тактика, і взагалі ми всі зі своїми проблемами, виглядаємо мікроскопічно нікчемними в порівнянні з вищими силами. З цього було необхідно почати, тому що, якби я почав з того, що скажу далі, то мене одразу, без розмов, закидали би капцями, а можливо і камінням.
          А в стані ворога є тільки одна людина, яка може стати нам в нагоді. В нагоді досягнення стратегічної мети. Не без користі для себе, звісно. Просто так нічого не буває.
          Ця людина, - Аваков.
          Аваков єдина людина в цій купі кремлівського лайна, яка має дух, має повагу до себе, і головне, має реальну силу. І що важливо, він розумний. В будь-якому разі на фоні всього цього владного непотрібу. Як він опинився в цій купі, і з якою метою, це інша справа, зараз не будемо на цьому зосереджуватися. Розглянемо тактичну ситуацію, яку зараз маємо.
          У Авакова є гріхи. Як і у кожного з нас. Але гріхи Авакова не йдуть ні в яке порівняння з гріхами цієї офшорно-липецької сволоти, Порошенка. Для Порошенка життєво важливо, щоб України, як держави, не стало. Нема держави, нема кому його саджати за всі його жахливі злочини. Тому він, в кооперації з золотоординським Путькіним і знищує Україну.
          Зараз у Порошенка майже все під контролем. Окрім силового блоку. Окрім Авакова. І Авакову треба визначатися, або він йде до останнього з Порошенко, і це туманний шлях та небезпечний шлях. Або він здає Порошенко і укладає союз з єдиною сильною постаттю з протилежного табору, з Тимошенко.
          Порошенку є куди тікати, якщо йому не вдасться знищити Україну, а якщо знищить, то він тут і залишиться. У Авакова же набагато складніша ситуація. В Рашку йому шлях заказан, на Захід також, там Штати можуть його прижучити за, по суті, втручання у вибори Президента США. А якщо України не буде, а Порошенко тут залишиться, то він згноїть Авакова. Тому у Авакова дилема, Або Україна, або кінець.
          Зараз Аваков може забезпечити чесні вибори, в нього вистачить на це сил. Але треба домовитися про свою безпеку з переможцем  та гарантовану індульгенцію. Звісно, він розуміє, що не за просто так. Він повинен буде здати Потроха з потрохами. І всю цю шоблу. І він може це зробити, він знає все.
          І домовлятися він може тільки з Тимошенко. Більше нема з ким.
          Єдина проблема в народі, чи що там замість нього. Чи зрозуміє він, будемо все ж таки називати, народ, цю тактичну комбінацію? Чи здатен він зрозуміти, що Аваков в порівнянні зі збереженням України, це піщинка в пустелі?
          Ось така тактика, на мій погляд, зараз необхідна Україні. В ім'я досягнення стратегічної мети.
          Тому я, ЗА укладання тактичного союзу між Аваковим та Тимошенко.
          Ну, а тепер, кидайте в мене каменюки....))))

неділя, 29 жовтня 2017 р.

Неконтрольований.

А чо, може ризикнем, а, мудрі українці?
Дивіться, скільки рук не будуть красти.
Тим більше, пан Ющенко чесно каже, що він неконтрольований. Ніким. Навіть сам себе не контролює. Яка не яка, а все ж таки ясність. 
Гарні сапоги, нада брать.

субота, 28 жовтня 2017 р.

Чи виживе Рашка? Виживе. Україна допоможе.


          Там Штати опублікували новий, з пилу з жару, санкційний список проти Рашки.
          Цікава реакція посланого Путькіним в США посла Рашкі Антонова. Ми, каже посланий посол, не боїмося санкцій, ми виживемо.
          Оце спалив, так спалив. Одну з визначальних скреп Рашкі - вставання з колін. Виявляється, Рашка і не думає вставати з колін, навпаки, головна зараз задача, це вижити. Рашка, виходить, на грані виживання.
          Хоча і вижити дуже важко. Наприклад, Карлов не вижив. Чурка також не вижив. Мабуть і Антонову варто звернути в Штатах увагу на бутіки, де продаються капці. Зазвичай, в таких випадках, білі капці купують.
          За такий скрепний адюльтер посла, Путькіну треба посилати його не в Штати, а на інше, всім відоме місце, що пишуть на паркані.
          Але і нам радіти нема з чого.
          Штати діють виключно в своїх інтересах. Задля власної безпеки. Звісно, могли би діяти в координації з Україною, яка найбільш в цьому зацікавлена. Але Україна не хоче діяти синхронно з США. Навпаки, Україна діє на користь Рашки. Взяти хоч би одного Порошенка, який з року в рік збільшує торгівельний баланс з Рашкою, в авральному темпі будує там свої фабрики, торгує з Дирою, а головне, допомагає Путькіну вбивати захисників України, вносячи свій вклад у військовий бюджет Рашкі.
          І це тільки один Порошенко. А там ще цілий сонм ублюдків, у яких горять очі при можливості заробити, хоч і кривавих, але грошей.
          Імпорт з Рашки в Україну також зростає шаленими темпами.
          То яка може бути співпраця США з Україною? Хоча, можна тільки уявити, який би був ефект, якби ми також ввели санкції проти Рашки і поєднали свої дії з американцями. Але ми не хочемо. Ми тримаємо на головній посаді в Україні кремлівського холуя Порошенка, і виходить, що тримаємо для того, щоб він вбивав нас. Садомазосуїцидоукраїнці якісь...(((
          А якщо повернутися до заяви посланого посла Антонова, то можна з впевненістю сказати, що він має рацію. Вони виживуть.
          І допоможе їм вижити саме Україна.
          Ми з вами!
          Ті, кого Рашка вбиває...