Загальна кількість переглядів сторінки

неділя, 10 лютого 2013 р.

Міесзааа та шапка Мономаха.


          За владу багато пишуть. Вірніше, не за владу, це некоректне визначення,  владою є ми, а за тих людей, яким ми в свій час надали право здійснювати  всі функції керування державою. Багато хто знав та попереджав, що цим людям не можна довіряти, але все було марно. Ну, ми і бачимо до чого привели, наші, політичні інфантильність та нерозбірливість. Ну, а зараз всі викриваємо їхні злодіяння та кличемо на барикади. Але, ніхто не йде. Все йде до того, що треба буде обрати щось одне. Або припинити ці заклики та викриття, або все ж таки йти на ці самі барикади.
          Я поки припиняти не буду, але і за синюшно-червону кодлу тут нічого не буду писати. З ними все зрозуміло. Нового нічого не напишу. А ось за їх наступників, якими буде, я сподіваюсь, нинішня опозиція, зараз згадаю. В решті-решт, щоб не сталося так, щоб в майбутньому, коли ми допустимо їх до керування державою, нам не довелося дивуватися, що країна і далі розкрадається та знищується, як зараз. І щоб цього не відбулося завтра, опозицію треба виховувати сьогодні. Тому, я за них, рідних...
          Спочатку за шапку.
          Ось ця трійця богатирів, Яценюк, Кличко та Тягнибок, вони розумні хлопці, чи ні? Як Ви думаєте? Ну, Кличко, це окрема тема, а Яценюк з Тягнибоком? Я думаю, що розумні.
          Тоді для чого вся ця президентська колотнеча? Всі вони кинулися міряти на себе шапку Мономаха. Знов таки, за Кличка окремо скажу, а за Президента Тягнибока, особисто я, з задоволенням проголосував би. З меншим задоволенням, але все ж таки і за Яценюка проголосував би. Вся справа в тому, що вони ніколи не виграють при цьому режимі. Вони ніколи не виграють у золотоунитазного сідельця. 
          Мало того, вони не виграють і після того, як межигірське мурло, з різних причин, відійде від керма держави. Тільки з однієї причини. У нас країна люмпенів, країна совків. А часу, щоб вони набралися уму-розуму, просто не буде. Вони не розуміються в ідеологічних течіях, вони не розуміють  що таке держава, вони не розуміють. що це вони є господарями країни, що це їхній дім. Вони живуть за головним принципом Золотої Орди - "Я начальник, ти дурень". І тому, Золота Орда, на чолі з ханом Путіном,  ментально їм набагато ближче, ніж європейські цінності. 
          А всі ці згадування, що ми велика нація, що були і гірші часи, але зламати нас ніхто не зміг, це все демагогія та словоблуддя. Все, що було в минулому, це не наша заслуга. Тоді на ділі, а не словах, народ зі зброєю в руках, боронив свою державу. Це Данила Галицькій, який бив і тевтонських лицарів, і татарській навалі чинив гідний супротив, і завдяки якому збереглася Київська Русь. Це Богдан Хмельницький, який поставив на вуха і Польщу і Моськовське Царство. Це Запорізька Січ, Іван Мазепа, Симон Петлюра, Степан Бандера. Це січові стрільці  холодноярці, махновці. У всіх них були гени вільних людей, було розуміння, що свою країну треба захищати не тільки гнівними гаслами, а також зі зброєю в руках.
          Наше ж покоління, ще нічого не зробило не тільки задля захисту країни, а навіть для захисту самих себе. Нам ще нема чим пишатися. Соромитися є за що, а пишатися. ні. Ми є поколінням рабів та манкуртів. Тільки мінімальна кількість людей зберегла свою національну ідентичність. І опозиції, в своїх діях треба виходити саме з цього. З манкуртами все зрозуміло. Для нації це загублені люди. Треба просто чекати, коли вони вимруть. А ось у рабів, ті гени, які були у козаків, петлюрівців, махновців. холодноярців, ще збереглися. Хоч і перебувають зараз в стані анабіозу. Щоб відійти від цього стану, потрібен час, миттєво це не відбудеться. Тому, всі заклики до демократичних європейських цінностей, до свободи, до контролю над чиновниками, до власної гідності, поки що не сприймаються. Єдине, чим та на що вони зможуть відреагувати, це емоціями на сильну особистість. Саме на емоціях всі раби приймають рішення.Не може раб, раптом перетворитися на вільну людину, людину з принципами, з власним світоглядом. Тільки харизматична людина, людина яскрава та сильна духом, людина,  яка ставить свої переконання вище за власне життя, яка пройшла крізь тортури і вистояла, може стати їхнім провідником.
          І при всій повазі до Яценюка та Тягнибока, вони не є такими людьми. Цим якостям відповідає тільки одна людина, це Юлія Тимошенко. Цією людиною міг би бути Юрій Луценко( до речі, я не відкидаю і варіанта його президентства за відповідних умов), але те, щоТимошенко жінка, і вона піддається більшим тортурам, ніж Луценко, однозначно робить ії лідером опозиції. До честі Луценка, він беззаперечно визнає ії авторитет. І народ визнає. Чого не скажеш за нинішню опозицію. Яка, до речі, проводила свою виборчу кампанію на гаслах щодо звільнення Тимошенко, Луценко та інших політв'язнів. І Свобода також. І хоч свободівці згадували прізвище Тимошенко під тиском журналістів, але звільнення політв'язнів було у них завжди на видноті. А для виборців, перш за все це знакові постаті, Тимошенко та Луценко.
          Тому, якась метушня та возня навколо кандидата в Президенти, викликає настороженість в суспільстві, та створює напругу в самій опозиції. Тому я і запитую, Яценюк та Тягнибок, розумні хлопці? Яка в них мета? Хоча, до Яценюка я дещо зменшу претензії. Він жодного разу, в будь-якому разі, публічно, не висловлював своїх зазіхань на посаду Президента України. Навпаки, постійно підкреслює, що єдиним кандидатом в Президенти від Батьківщини, є Юлія Тимошенко. Єдине що, так це відчуття якоїсь недомовленості та примусового стримання ним своїх наполеонівських планів. Хоча, можливо мені це здається. А ось Тягнибок дивує. Не знаю, що йому нашіптують радники, але думаю, що він і сам здатен зрозуміти, що зараз він не виграє вибори. Навіть при умові, що вийде у другий тур. 
          Не треба мати багато розуму, щоб зрозуміти, що схід та південь за нього не проголосують. Особливо Донецька, Луганська, частково Харківська області та Крим. Зараз там живуть класичні манкурти. По суті, це улуси Золотої Орди. Вони будуть голосувати, так як їм скаже хан Путін. Навіть, якщо хтось і проголосує за Тягнибока, то шляхом фальсифікацій ці результати будуть нівельовані та знищені. Але, більше того, за нього не проголосує і чимала частина Центру України. І не тому що, він їм не подобається. А тому що, і у рабів є, яке ніяке, але ж відчуття справедливості. Наочно видно, що найбільший рейтинг серед опозиційних лідерів має Юлія Тимошенко. І хоч у цих рабів ще не вистачає мужності та духу активно відстоювати ту справедливість, яку вони відчувають, то мовчки, пасивно, вони це зроблять на виборах. Просто не прийдуть голосувати. І будуть праві. Не можна в окупованій країні, в країні без конституції, без законів, в неправовій країні, гратися в демократію. Зараз опозиція повинна бути єдина. Вся. І демократи, і ліберали, і націоналісти, і навіть українські ліві партії, якби такі були в Україні. І кандидат від опозиції також повинен бути один. Той, що має найбільшу підтримку в народі. Вочевидь, це Юлія Тимошенко. Тут вже неважливо, що вона знаходиться у в'язниці. Якщо відбудеться таке об'єднання, то спільними зусиллями треба ії звідти визволяти. А не займатися клоунадою з якоюсь кнопкою для персонального голосування. Кнопка, це наслідки, а не причина.
          Щось подібне буде і з Яценюком. Мало того, що така сама ситуація з голосуванням буде на Сході та Півдні України, але за нього не проголосують націоналісти. Скажете не так? То доведіть це. Моє переконання ґрунтується на тому, що Яценюк, на відміну від Тимошенко та Луценка, не завжди був в опозиції. Не буду зараз ворушити минуле, але його прізвище ще довго будуть пов'язувати з такими прізвищами, як Пустовойтенко, Тігіпко, Фірташ, Левочкін.
          Все ж таки маю надію, що у Яценюка та Тягнибока вистачить розуму збагнути, що в такому становище. в якому зараз перебуває країна, власні амбіції повинні бути заховані в далеку шухляду. А на першому плані повинні бути інтереси нації, держави, та ії безпеки. А найбільш активним громадянам не займатися самозаспокоєнням, що ми велика нація і що в нас було багато Героїв в минулому, а зрозуміти, що саме ми творимо історію. Щоб наше покоління не вляпалося в неї, а з честю туди увійшло. І в майбутньому не згадувалося злим та гучним словом, а було, якщо не в одному ряду з гідними провідниками та кращими представниками нашої країни в минулому, хоч би десь поряд.
          Ну, а тепер загадкове міесзааа.
          Це зразок недорікуватості псевдоопозиціонера Кличка. Мене дивує, що є люди, які вірять, що він знаходиться в опозиції до бандюків. Шановні, ви що не впізнаєте, це ж мегаКоролевська! Тільки в штанях. Тому я його і не згадував у першій половині цього посту. Нема сенсу. В нього клінч на шапці Мономаха, на президентстві. І тут вже ніякі доводи не допоможуть. Він тупо лізе туди, де він повний профан. Мало того, субстанція Кличко, є ще клоном Януковича. Наприклад, за внутрішнім світом. Ось подивіться приміщення, де вони мешкають.

         Зверніть увагу на стелі та оздоблення їхнього житла. Це в якійсь мірі є відображенням внутрішнього світу цих персонажів. Це жахливий кітч, навіть не сибаритів, а примітивних нуворишів, Екстравагантність, крикливість елементів, їхня вульгарність, свідчать про те, що ці люди хочуть досягнути статусу культурної еліти, якій вони заздрять, і якою ніколи не будуть, шляхом наслідування зовнішніх рис їх культурних звичаїв. Єдине, що поки що розрізняє Кличка та Януковича, це розміри їхнього житла та висота стелі. У Януковича зараз нема ніяких обмежень ні в розмірах, ні у висоті. Кличко у своїх примітивних фантазіях затиснутий в межі міської квартири. І тут неважливо, що Янукович все це ваяє на крадені гроші, а Кличко на зароблені на мордобої. Важливо, як вони використовують їх. Можна красиво, зі смаком облаштувати свій побут, приміщення в якому мешкаєш, і тоді коли обмежений в грошах, і коли є їх надлишок. Але коли нема ні смаку, ні естетичного відчуття,  коли слово "культура" сприймається. як лайливий вислів, то тоді і виникають ось такі об'єкти низькопробного виробництва.
           Тому, зважаючи на однаковий менталітет, схожість біографій( що навіть і Ганька Хервам відмічала), цей "Самородок"( здається, знов Хервам надала це визначення Кличку), є найбільш прийнятною та близькою фігурою для Януковича на президентських виборах.Так, в разі, якщо справжня опозиція не домовиться між собою, якщо вона пересвариться, то Янукович і сам може виграти вибори. Але, покладатися на такий сценарій дуже ризиковано. Велика ймовірність, що опозиція буде діяти злагоджено. В такому разі, потрібно запустити в ряди опозиції крота, який-би, якщо не в першому турі, так у другому, зможе здобути підтримку опозиції та виграти вибори. Ну, а далі, ми вже знаємо. Достатньо згадати президентство Ющенка. Все буде так само, але ще додасться стиль Януковича.Всім бандюкам все прощається, і вони спокійно і далі плигають по пенькам в своїх межигір'ях.
          І спостерігаючи останні події, можна з впевненістю стверджувати, що кріт Кличко вже отримав статус спадкоємця Царя. 


          Ну і подивіться, що відбувається. Як себе поводив УДАР на першій сесії парламенту. Гарно, чи погано, але Батьківщина та Свобода почали втілювати в життя, те, що і обіцяли на виборах. Як і очікувалося, з бійками. Де був УДАР? Сидів на своїх місцях та позіхав. Сам Кличко, раз чи два щось там з себе вимучив.
          Потім цей жах з Юлею, з жінками-депутатами. УДАР зіграв на випередження, і оголосив, що вимагає скликати позачергову сесію. Сесію скликати не вдалося. Але, опозиція все ж такі зібралася. Не знаю, скільки там було ударених, але Кличко раптом смертельно захворів, не зміг прийти. Але через два дні він несподівано опинився у Німеччині, де йому вручали якусь зачухану премію. І де хвороба поділася. Про що це свідчить? Що ця сесія була потрібна йому, як трибуна для піару. Мовляв, дивіться який я захисник політв'язнів та борець з режимом. Але, в останній момент Банкова вирішила не ризикувати. Не піаром Кличка, ні, а небажаним розголосом того жахіття, який відбувався та відбувається  в Харківській лікарні. Тому, Кличку не було що робити в залі Ради. Ніхто його не почув би, а співати гімн України йому западло. Тим більше, він і слів не знає.
          Рухаємося далі. Повинна розпочатися друга сесія. Вся опозиція вимагає персонального голосування та блокує Раду. І тут вже голосніше за всіх, майже істерично, кричить Кличко. Натягає на своїх "карбонаріїв" яскраві, комуняцкого кольору светри та починає класичну піар-кампанію. З фотками в президиумі, з нічними пильнуванням, з варениками.Суцільна клоунада. Так, ми вимагали персонального голосування. Але, технічна складова цього процесу не вирішує проблему. Навіть введення кримінальної відповідальності нічого не дасть. Бандити просто не будуть виконувати такий закон, і нікого саджати не будуть. А буде Рада заблокована, чи ні, це для них не має жодного значення. Для того, щоб красти, зовсім неважливо, чи є ті, чи інші закони. Що вони з успіхом продовжують робити. Тому, буде ця кнопка, не буде кнопки, будуть прийматися закони, які забороняють красти, чи не будуть,  синюшна кодла буде продовжувати грабувати країну, як і попередні три роки.
          І все це відбувається на фоні катування політувязнених, подальшого економічного колапсу та знищення країни, експансії золотоординської культури в наш інформаційний простір та багато інших, дійсно страшних доленосних  подій для України. Виявляється, сенсорна кнопка, це головна проблема. Заради якої УДАР закликає Батьківщину та Свободу, не більше, не менше, як приєднатися до них, та не звертати уваги на те, що відбувається навколо. Інших проблем нема! Центр опозиції, едрена вош! Краще би УДАР приєднувався до опозиції, коли та проводить дійсно потрібні акції. І не варениками та какавою відстоює інтереси України та громади, а кулаками. 
          Але і це ще не все. До розкрутки Кличка починає приєднуватися телебачення. Шустрий на своєму шоу дає Кличку необмежений час для виступу. Першим. Власне це і виступом не можна назвати. Особисто я не можу зрозуміти, що він говорить. Якесь монотонне, з відсутністю розділових знаків, наголосів, бекання, мекання, бурмотіння. До речі, така мова, без зміни інтонацій є свідченням наявності деяких хвороб нервової системи(паркінсонізм, та ін). Справжня ж опозиція отримала мінімум часу наприкінці передачі. Це на першому каналі. На ІНТЕРІ, який Фірташ, за різними джерелами купив спеціально для Кличка, відбувся соціологічний промоушн УДАРу. Опитування, яке проводилося на передачі з провокативною назвою "Справедливість" Ганни Безулик, видало на гора несподівані результати. УДАР, не сіло, не впало, почав набирати фантастичні результати. Він 25 до 35 відсотків голосів "за". І ця маячня сивої кобили, подавалася, як само собою зрозуміле.
          То що це, як не початок чергового обдурення виборців, їхнього зомбування? Виборчий лохотрон починає працювати на повну. Питання, чи громадяни України знов потраплять на цей гачок, і потім, звично будуть жалітися, що їх обдурили. Чи все ж такі зможуть розібратися що до чого, та зробити вірні висновки.
          
           На останок хочу вам запропонувати шедевр від Кличка. Це симбіоз його невігластва, неосвіченості та недомовності. Я взяв навмання один з брифінгів в Раді, відокремив перли Кличка, та виклав їх у текстовому форматі, та відео. Насолоджуйтеся. Там і міесзааа зустрінете.

- Дорогі друзі, тікі шо закінчилася нарада, на якій ми знов обговорювали питання............особистого голосування. Найголовніше питання, кожен з депутатів повинен приходити на роботу, особисто давати...єєєєє...натиснути кнопку, особисто давати свій голос, для того, щоб законопроекти утвержувалися
- Ми знаємо, як міесзааа...єєєє..єм..Верховна рада минулого скликання яким чином працювала. коли в залу не було присутні депутатов, була може третина, депутати бігали натисн..єєє..натискали на кнопку..ііі примали рішення, які на жаль не відповідають інтересам людей, не відповідають інтересам України, відповідають інтересам купки олігархів та можновладца.Результатом цього ми всі знаємо стало в Україн, в часи кризи, коли весь світ втрачав гроши вдвічи більше міліардерів, українці краще жити не стали. Зараз на погоджульній нараді питання особистого голосування, і що цікаво, партія регіонів, представник партії регіонів висловився ми готови особисто голосувати але чомусь вони лукавять, тому що персональне голосування та введення системи Рада-4, яка працює, Рада-3 виб..вибачте, яка працює..єєє тільки при персональному голосуванні не погоджують, не погоджуються вводити.
- Це лукавство і я впевнений, що ми багато законів, які потребують негайного розг..єєєєєєє..розглядати. Ми повинни сприймати..приймати ци закони ми готови це робити...ми готови це робити, але вдповідно Конституції де кожен депутат повинен приходити на роботу, повинен вивчати закони, повинен особисто голосувати.
- Ми проговорювали це питання, порозуміння на жаль на сегодняшній день поки що немає, ми взяли час, і наступна погоджувальна рада назначена на завтрашній день, на десяту ранку. Я сподіваюсь, що принципове питання, логічно питання будут приняти, тому що від цого залежить як ми...Верховна Рада будем працювати, і це гарний приклад для всіх українців, тому що зокон повинен бути, ікожен виконувати зокон. А не так. як це було з єєє..путем..шляхом маніпуляций і єєє карток інших депутатів та над..єє..грання на піаніно.
- Наши депутати залишаются в зале єєє я єєє ми втрьох підтримуваємо блокування і знаємо що єє тікі разом ми сможемо відстояти це дуже важливе питання не тікі для парламенту для всій єє нашій країни. Це дуже важливо питання особистого голосування. Я впевнений, я знаю, що може бути розглядатись різни сценарії зі сторони єєє більшості і також силового я впевнений що ми повинни відстоювати право законів, які повинно працювати і виключення в цьому, незважаючи на статус, не зважаючи на посади не повинно бути.
Я впевнений в тому, що ці речі, які ми пропонуємо, вони логични, це логика є. І тут у партії регіонів єєє на сегодне знов є і більшисть с комуністами висловили персональне голосування вони готови, але чимусь не готови голосувати за сенсорну кнопку, яка унеможливує голосування за іншого депутата. Це лукавство, і я впевнений, що єєєєєєєє всі бажають, і кожен українець впевнений в тому що кожен повинен приходити на роботу..і єєєє кожен депутатів повинен приходити і особисто приймати участь в голосуванні, в роботі парламенту. І ми знаємо, є багато прикладів, коли депутати, не були прис, були присутні за минуле скликання декілька разів, але є депутати. які жодного рог..разу не були в зале Верховной Ради. Ми повинни припинити цю традицію.
- Я впевнений, що ми будь-якими способами будемо відстоювати єєє правду. Єє тому що ми боремось за правду. І нам навязують гру, і всі це прекрасно розуміють. Нам навязують гру єєєє можновладці, нам навязують гру з Банковій, і я впевнений, що ці правила, які ми пропнуємо, вони чесни, вони прозори, вони справедливи. І ми не будемо грати в цю гру. яку нам навязуют і яка була в минулому парламенті. Це зовсім інший парламент. І ми будемо, якщо будемо працювати, ми пришли працювати чесно. І це чесно приходити в парламент, вивчати закони ізголосувати за себе особисто.
- Я впевнений, що ми будемо єє знаходитись єєєє до тіх пір поки ми будемо відстоювати нашу позицию. Це наша єє персональна позиция. Це позиция трех політичних сил. Єє ми будемо по черзі це робити.
- Єєє ви знаєте, що я не можу коментувати ааа куди подівся плакат є давайте зробимо рослідування і будемо єєооо вияс ви якщо це питання вас цікавить, ми будемо зараз займатися тім, шо будемо вияс..виясьнювати куди ділось плокати. Якісь, якісь із плакатів. Єєє, це перше. По-друге, я впевнений, що сможемо обговоріти ітакож бути присутніми в Зале до тіх пір, поки ми не зможемо отримати справедливе, чесне рішення всіх депутатів на яке вони. кожен з них погоджуются, вони кожен готовий на словах приходити і персонально голосувати. Персонально натискати на кнопку. Порсон..персонально давати свій голос. В пітримку того, чи іншого рішення.
- У нас є претензії, тому що ми пропонували проведення позачергово сесії. І на жаль, пан Рибак єєєєє, в перше за історію, я розумію, Арсеній має більший досвід парламентской робити на єєєє прохання трех фракций не зібрав проведення сесії. Це підстава, підстава, для того, щоб спікер Верховной Ради не залишався на своїй посаді. Тому що він повинен відстоювати інтереси всіх фракций, всіх депутатів. А не окремих партій.


          То що, ця людина досі ще залишається для когось взірцем розумових здібностей, гігантом думки та порядного і чесного поводження на політичному полі України.