Загальна кількість переглядів сторінки

четвер, 22 грудня 2016 р.

Купа радиКалу.

          Вічні питання. Чи є початок? Чи є кінець? 
          Чи є межі честі та гідності? Ось тут починається честь, ось тут вона закінчується.
          Де межі сорому? 
          І багато подібних питань виникає, коли дивишся, що відбувається в країні, в медіапросторі.
          До всіх учасників.
          Ось наприклад журналісти. Вони відчувають, що спілкуючись з Ляшком, беручи в нього інтерв'ю, вони принижують самих себе? Вони девальвують журналістику, як таку. Дискредитують свій фах, який в усьому світі користується повагою у людей. 
          Чи є межа тому потоку брехні і дерьма, яке ллється з чорного рота покидька і запроданця Ляшка?
          Власне, все це кубло радикалних опаришей має якісь межі пристойності? Невже їм самим приємно бути купою лайна, яке вже засмерділо всі канали?
          В свій час, той же Мосійчук, в часи Януковича, викликав в мене таку саму повагу, яку огиду викликає зараз. Як можна так з поважної людини перетворитися в дерьмо? Чи він маскувався тоді? 
          Можливо це естествений процес, можливо нам так треба вчитися? Але чи вистачить у людей розумі розібратися, що їх дурять, та водять за носа подібні ляшкі та мосійчуки, щоб вже не голосувати за них?
          Я вже мовчу за їхнього ляльковода, - крадія, вбивцю та путінського холуя Порошенка. Там повний та абсолютний отстой. 
          Здогадуєтеся, які думки виникають, коли все це бачиш? Ага, рука сама тягнеться к револьверу.....((((